- Красива земля — душі насолода; хороша людина — щастя народу.
- У кого душа красива, той і зовні гарний.
- Хоч дерево й не високе, зате яблука на ньому добрі.
- З добрим — рідниcь, з поганим розійдись.
- Добрий будеш — багато рідні набудеш.
- З добрим поведешся — сам добрим станеш, з дурним поведешся — сам таким станеш.
- Йому близькі й далекі привіт передають.
- Хорошій людині й місце достойне.
- Де тебе знають — людину в тобі поважають, де не знають — одежу.
- Від доброго не втікай, поганого не вітай.
- Погану дорогу не вважай близькою, пройдисвіта — доброю людиною.
- Хай на доброго й порошинка не впаде, хай кожен одвертається, коли лихий іде.
- Перед хорошим будь дужим, перед поганим — мужем.
- Хороший джигіт і добрий кінь множать славу народу.
- Нащо питать, чийого роду, коли й сам він молодець.
- Слово хорошого збуджує розум, слово поганого — досаду.
- Краще добре слово хорошого, ніж обід лихого.
- Хороший розмовляє лагідно, поганий — сердито.
- Лихий і на добру пораду злу відповідь має, та правда чорне од білого відрізняє.
- Коли піднімешся на пагорб — очам далина відкривається, коли поговориш з хорошим — простір душі відкривається.
- Стрінуться двоє хороших — і дружба довіку; стрінуться двоє лихих — на все життя вороги.
- Хорошому скажеш — пам'ятатиме, поганому скажеш — реготатиме.
- Поганому боляче від будяка, доброму — від слова лихого.
- Краще доброму в дорогу, як поганому в руки.
- Доброта — не на показ.
- Добре діло — душі спокій.
- Зробиш доброму добро — не забуде, зробиш поганому добро — і на день пам'яті нема.
- Зло, що замислив проти чужого теляти, окошиться на твоїх волах.
- Якщо за життя не поважають — не плакатимуть, коли й помре.
- Погане купив — не з'їси і не продаси.
- Поганий кінь і на доброму пасовиську скакунові не стане.
- У кривого дерева і тінь крива.
- Сила — в знаннях.
- У науки нема дна.
- Вчення — джерело знань, знання — джерело щастя.
- Ти — вчився, я — засвоював.
- Розум — шуба, що не старіє, знання — копальня, що не вичерпується.
- Набувати знань — однаково, що колодязь голкою копати.
- Бери лише один урок, але повторюй його тисячу разів.
- Не набувши знань — не похваляйся, не набувши вміння — не хизуйся.
- Коштовності — в горах, розум — у молодих головах.
- Око дивиться — не надивиться, вухо слухає — не наслухається.
- Знаннями обмінюються, щастям діляться.
- Невченому ие дивися в рот.
- Багатство заліза — міцне багатство, багатство руди — невичерпне багатство, багатство розуму — вічне багатство.
- Золото не псується, розум не видихається.
- Вченому — світ ясний, невченому — сонце притьмарене.
- Вчений думає, що сказати, невчений каже навмання.
- Не знаєш — спитай іншого, хоч він і молодший за тебе.
- Багато ходитимеш — багато побачиш, багато бачитимеш — багато чого навчишся.
- Батьківські поради — дороги даль ясна, мудрого поради — озера глибина.
- Той знає, той не знає, той сміється, той ридає.
- Невчений син — один син, вчений син — два сини.
- Те, чого не може подолати дужа рука, долають знання.
- Сильний поборе одного, вчений — тисячу.
- Вовк не наїсться вівцями, людина не вдовольниться думками.
- У дерева, від плодів обважнілого, гілля донизу хилиться.
- Розум замолоду — цінність, прихована в камені.
- Складній роботі — багато розуму, юнакові — порад.
- Добра порада — половина щастя. -,
- Не питай того, хто довго жив, питай того, хто багато ходив.
- Що бачить пташеня в гнізді, те бачитиме, коли й вилетить.
- Того, що старому відоме, і лукавий не знає.
- Старий між молодими молодшає, молодий між старими розумнішає.
- Твій розум не в мене, мій розум не в тебе — от ми й квити.
- Зло — ворог, розум — друг, тож до розуму додавай розум.
- Коли злість попереду, розум — позаду.
- Приходить злість — утікає розум.
- Голова — для розуму, мудрець — для народу.
- З розумним ватажком не заблукаєш.
- Розумний розповість, що бачив, дурний — що їв і пив.
- Пообіцяє розумний — зробить, пообіцяє дурень — і ноги поламає.
- Слово, сказане дурню,— як бистра вода, слово, сказане розумному,— мов знамено.
- Голодний розумний дивиться під казан, голодний дурень — у казан.
- Краще бути меншим між розумними, ніж старшим між дурними.
- На зріст — як верблюд, а розуму — з ґудзик.
- Казана торкнешся — пристане сажа, з дурнем поведешся — пристане біда.
- Дурний батьків не поважає.
- У телепня пївложки їжі лишається.
- Дурний і в своєму домі гість.
- Дурний джигіт і свято зіпсує.
- Дурень сам нічого не досягне, а того, хто досяг, ненавидить.
- Дурень мало говорить, а як і скаже, то нісенітницю.
- У дурного завжди одна витівки зайва.
- Виріс з вола, а все ще теля.
- Пес бреше, коли злодія нема й сліду, до дурня розум приходить після обіду.
- Дурень, що їде на верблюді, пішохода бродягою називає.
- Дурна жінка змусить чоловіка останнього коня зарізати.
- Позичиш у дурня — на людях борг вимагатиме.
- Дурню, весело — зорі лічить.
- Телепня і тисяча лих не мине.о
- Телепень і з коня падає невдало.
- У нетями завжди турбот багато.
- Ще й лозинкою не торкнулися, а воно вже верещить.
- Не можна й кулею дістати, а він шаблюку вийма.
- Нема ані копійки, а верблюду в зуби заглядає.
- Гордість — молодцю згуба.
- Не хвались тим, що знаєш, — може знайтись кращий знавець.
- Не хвались, що сильний,— натрапиш на сильнішого; не кажи, що хитрий,— стрінеш хитрішого.
- Хитрощі однієї жінки — поклажа для сорока ослів.
- Хто хвалиться, що не заблукає,— зіб'ється з дороги ще до обіду.
- Хитрий і в воді ніг не замочить.
- Купа піску не стане каменем, хвалько — батирем.
- Скільки не хвалиться ворона — соколом їй не бути, скільки не хвалитиметься осел — жеребцем не стане.
- Не хвались непошитими чобітьми.
- Заманулося левові на місяць скочити, та ногу звихнув.
- Захотів роги мати, а лишився без ушей.
- Якщо вітер барана підніма, то козу шукай на небі.
- Кожен, хто йде в гори, каже, що його вершина — найвища.
- Чванька по ході пізнаєш.
- Хоч би куди полетіла ворона, скрізь гірша за сокола.
- Як віслюка не нав'ючуй, верблюдом не стане.
- Як не пестуй сови, соколом не буде.
- Коли близько нема людей, жаба каже: «Озеро моє!»
- Ви — горді, і ми — горді, а хто ж нагнеться підняти батіг?
- Справжня честь у душі людини, а не в гонорі.
- Вуха не винні в тому, що чули.
- Скромність прикрашає людину.
- У чесного і кінь пе худне, і шуба не зношується.
- Ціна джигіта — сто коней, ціна совісті — тисяча.
- Від щирого плачу і в сліпого сльози течуть.
- Соромливий не з'їсть навіть того, що йому подали.
- Будеш надто соромливим — завжди кисле молоко питимеш.
- Той, хто не має совісті вдома, не матиме й на людях.
- Очі побачили, а обличчю червоніти доводиться.
- Хто тобі вклонився, того і ти привітай.
- Він совість свою у вузлик зав'язав.
- Поважатимеш інших, поважатимуть і тебе.
- Від розливу ріки колодязь не псується.
- Бурхливому джерелу спина — не загата.
- Обережна ворона потрапляє в пастку боком.
- У кого покрали овець, той і подвір'я замикає.
- Упертому скажеш: «Падай туди»,— він неодмінно сюди впаде.
- Йолопа попроси — не чує, спитай — не знає, а як і знає, то пуття з того ніякого.
- Дволикого виправлять двоє дужих.
- У брехуна завжди свідок поруч.
- Жінка не збрехала — вона просто те, що не дочула, переказала.
- Брехун спершу себе обдурить.
- Похвальба веде до обману, обман — до сорому.
- Простак півроку під собою коня шукав.
- Простак дивиться, що в тебе на ногах, лукавий — що на обличчі.
- Безталанний кине кийок, а він йому ж на голову впаде.
- Безжурний і від води гладшає.
- Без теревень балакучий заскучає, ще й боятиметься, що базікою назвуть.
- Від левових жартів лисиця здохла.
- Велика злива швидко вщухає, гаряча людина швидко холоне.
- Хто сам визнав помилку, вдруге не помилиться.
- Того, хто визнає помилку, не карають.
- У баского коня піт не висихає, у шибайголови — очі.
- Під ногами боягуза земля розступається.
- Хто боїться ведмедя — в ліс не ходить.
- Хто сам упав — не плаче.
- У боягуза руки короткі.
- Хто боїться, тому двоїться.
- Боягуз і баранячої голови боїться.
- Хто влітку змії злякався, узимку й через мотузок не переступить.
- Сміливець не бреше, боягуз правди не каже.
- Не кажи, що цей будинок твій,— за рогом будинку є люди.
- Злодій з'їдає чужу худобу і свою совість.
- Злодій до скону доводитиме, що він чесний.
- Переляканому воїнові і дитя — воїн
- У зрадника немає батьківщини.
- Коли в сусіда вдень намисто украдеш, носити доведеться вночі.
- Не знайшов звіра — кінь винен, не встрелив — рушниця.
- Зібране ложкою — не розкидай ополоником.
- Не плюй у колодязь, з якого воду п'єш
- Не змагайся з вітром, не женись за тінню.
- Не жартуй з водою — потонеш, не жартуй з вогнем — згориш.
- Не ганяйся за зайцем — утомишся, не грайся з вогнем — обпечешся.
- Не гань нікого позаочі — земля перекаже йому.
- Стережись того, хто, входячи, усміхається, виходячи, бурчить.
- Подумай, як виходитимеш, ще не входячи.
- Не грюкай дверима, в які ще доведеться заходити.
- Як застукає біда, не жалій ушей, аби врятувати голову.
- Не шукай хвороби для здорової і голови.
- Вибрикуєш, мов жеребчик, та не забувай про батіг.
- Ніж часто коня купувати, краще дорогу вибирай.
- Хоч і недалеко йдеш, а ціпка не кидай.
- Хочеш побачити, яка висока гора,— не піднімайся на її вершину.
- Якщо в тебе підошви слизькі, міцніше прибивай підбори.
- Голої вівці не стрижуть.
- Якщо ласкою манити, то й змія з нори виповзе.
- Хто бере позичку, той бере і зобов'язання.
- Хто йде берегом озера — не відчуває спраги.
- Багато думатимеш — мудрим станеш, багато гратимешся — дитям станеш.
- Поганий джигіт вже замолоду старий.
- Краще добра сорока, ніж поганий яструб.
|
Казахські 
