Прислів’я та приказки

Дружба — шлях до щастя.
Дорога дружби — широка,
Сильний той, хто має друга.
Є край і великому, і малому, а дружба — безкрая.
Не май сорок верблюдів, май сорок друзів.
Ділити навпіл — ознака дружби.
У малому горі їжа виручає, у великому — друг.
Поважай того, в кого багато друзів, поділися з тим, у кого мало друзів.
Чвари підривають дружбу, дружбою живе народ.
У кого друзів багато, того ворог не здолає, в кого розуму багато, того сварка обминає.
У дружбі будь як мед, у сварці — як сіль.
Перед ворогом не хились, для друга життя не жалій.
Двоє добрих людей зійдуться — ніби олово, зіллються.
Зустрінуться вперше — знайомі, зустрінуться вдруге — приятелі.
Коваль вугляреві — друг.
Джигіт джигітові — брат.
Щасливому джигіту в дорозі друг стрічається.
Хто залишить друга в дорозі, сам отіниться на роздоріжжі.
Сам загинь, а друга виручи.
Хто не дбає про друга — попаде в лабета ворога.
Коли в тебе горе — йди до друга, коли голодний — іди до юрти.
Чи холодний дім, дізнаєшся, коли зима настане, хто тобі ворог, хто побратим, дізнаєшся, коли біда нагряне.
Переможеш ворога — порадуєш друга.
Не переоцінюй друзів, не недооцінюй ворога.
Не насміхайся над другом. сам станеш посміховиськом.
Коли приходить новий друг, давньому другові сльози на очі приходять.
Коли сваряться друзі, радіють вороги.
Не вір похвалі ворога.
Чого тільки не насниться, чого тільки не накаже ворог.
Сварка — початок ворожнечі.
Почалася сварка — будь розумним, напав ворог — будь батирем.

Якщо два круки не поділяться — здобич дістанеться вороні.
Два борсуки в одній порі не вживуться.
Тихо, ясно — не думай, що то вже й година; принишк, зачаївся ворог — не думай, що його нема.
Копи вітер подув — накинь халат, про ворога почув — бери свій меч і щит.
Чекаєш перекочївлі, не пали всіх дров, чекаєш ворога — не втрачай розуму.
Мовчатимеш у суперечці — здасишся, лежатимеш — у полон попадеш.
У бою не показуй спини ворогові; пожалієш ворога — сам зазнаєш ран.
Буває незлагода гірша за бійку.
Нетоплений дім — повітка, дім без людей — могила.
Дім без жінки — сирота.
Дім, який не можуть заповнити сорок чоловіків,— одна жінка заповнить.
Хороша жінка — вдома рай, погана — хоч з дому втікай.
Що з того, що в громаді спокійно, коли жінка сварлива.
Цікава жінка багато питає, зла жінка багато плаче.
І таке буває: жінка на чоловіка дивиться, а чоловік землю розглядає.

Хороша жінка поганого чоловіка виправляє.
Жінка, люба чоловікові, люба й людям.
Жінка, що вогонь позичати прийшла, тридцять приводів для балачки знайшла.
Роботяща жінка позичає вовну, ледача — воду.
Батько — висока гора, мати — озеро біля гори, діти — очерет на березі озера.
У кого нема дітей, в того нема і щастя.
Своїх діток ворона називає біленькими, їжак — гладенькими.
Материне молоко для маляти мед, мова маляти — для матері мед.
Добрий кінь — легка дорога, добрий син — світоч душі.
Виховав батько — робитиме стріли, виховала мати — шитиме халати.
Мрія сміливця — кінь із сідлом золотим, мрія жінки — син в колисці золотій.
Ясніше сонце для тієї, що сина народить.
Старик — дерево, дитя — листочок.

Душа матері — в дитині, душа дитини — на вулиці.
Своє дитя хоч стусонеш — не піде, а чуже й прив'яжеш — не вдержиш.
Сирота при батькові — сирота, сирота при матері — напівсирота.
Хто наголодувався, не скаже: «Годі»,— поки не наїсться; хто зазнав сирітської долі, не озветься, поки тричі не гукнеш.
Дитині, що має зуби, розжоване — не їжа.
Дитя сміється — не насміється, ледар спить — не виспиться.
Дивлячись на сосну, лоза росте, дивлячись на ровесників, хлоп'я росте.
7Немовляті холодно й від тіні птаха.
Хлопець уже в шістнадцять літ у домі господар.
Коли шестилітній на коня сідає, його шістдесятилітній благословляє.
Хлоп'я, що прагне воїном стати, його в уяві буде малювати.
Квітка розквітає — землю прикрашає, дівчина виростає — край свій прикрашає.
Хутро — окраса шапки, дівчата — аулу окраса.
Хороша дівчина — комір з видри, хороший джигіт — зірка в небі.
Аул з дівчатами веселіший.

Де кумис, там його і наливають,
де дівчата, там і музики грають.
Червоніла, соромилась та й дівкою стала.
Води пісок не зупинить, дівчини сварка не вгамує.
о
Не та красуня, що вродлива, а та, що серцю мила.
Куштуй їжу, глянувши на посуд, бери дочку, глянувши на матір.
Пішла сита просити та там і заміж вийшла.
Узяв гарну — весілля тиждень гуде, узяв негарну — і кращий друг на той * не йде.
Туди, де весілля гуде, і сліпий дорогу знайде.
Чекання весілля цікавіше, ніж саме весілля.
Смілива невістка, а баранячої голови боїться.
Тобі, доню, кажу, а ти, невістко, слухай.
Хто батька не поважає, того й син не поважатиме.
Є рідня по крові, ? рідня по братству, нема рідні по багатству.
Кочерга довга — не обпечеш руки, рідня велика — не скривдять люди.
Родичі хоч і сваряться, та одне одного не цураються.

Старший брат починав, а кінчає молодший.
Не вважай рідним поганого, хоч і ближнього, не вважай нерідним хорошого, хоч і далекого.
Запрошуй родичів до обіду, а не до роботи.
Хто твій сусід, той тобі й родич.
Гостя запрошуй на порозі.
Поганий гість — хазяїн тікає, поганий хазяїн — гість не засидиться.
Коли ти гість мій, не кажи: «Роби так»,— тоді і я не скажу: «Іди геть!»
У гостях не питай про шубу, на весілля йди ситий.
Щасливий гість прийде — вівця двійнят приведе, нещасливий гість прийде — вовк на отару нападе.
Як іти на той непроханим, краще бери гирлигу та йди овець пасти.
Кличуть — не спізнюйся, не кличуть — не поспішай.
Гість обов'язково має заночувати, коли він запрошений.
Не підеш на запросини, сам потім проситимешся.
Гість смирніший за вівцю: сало даси — і те їсть.
Краще випровадити не вітаючи, ніж пригощати питаючи.
Піший гість добре спить.

Гість прийшов — м'ясо вари, а не звариш — обличчя горітиме.
Гостю любий мій, не забувай, що у тебе є дім свій.
Чекай від гостя не грошей, а «спасибі».