- Життя без праці — погаслий жар
- Праця, праця і праця — ось три віковічні скарби.
- Труд — другий батько людини.
- Ключі від щастя — в праці.
- Праця — багатство народу.
- Труд прикрашає життя.
- Малі труди — мізерні плоди.
- Добрий кінь пізнається в їзді, людина — в труді.
- Праця до геройства веде, слава героя знайде.
- Чесна праця до людей веде; лінощі й хитрощі — до самоти.
- По роботі й достаток.Робота пішла — достаток прийшов.
- Добро, нажите без труда, і зникає без сліда.
- Що покладеш у казан, те потрапить у ложку.
- Чесно заробиш — спокійно з'їси.
- Чим важча робота, тим смачніша їжа.
- Попрацюєш до поту — поїси в охоту.
- Роботящому — солодкий хліб, ледарю — солодкий бік.
- Коли верблюдові потрібна колючка, він простягне шию.
- Хто горобців боїться — проса не сіє.
- Виростиш урожай — матимеш що їсти.
- Що посієш, те і жатимеш.
- Не посієш — не збереш врожаю,
- Не вчитимешся — не матимеш знань.
- Хто жати лінується, далеко обідати ходить.
- Хоч тобі й лишилося жити до обіду, зароби стільки, щоб вистачило до вечора.
- Посіявши просо, не чекай пшениці.
- Поганий жнець довго серпа вибирає.
- Що треба для зими — збирай улітку.
- Без праці нема насолоди.
- Поганої роботи нема.
- Кожна справа у свій час цікава.
- Праця спритних поважає.
- У кого руки вправні, у того й харчу вдосталь.
- Якщо твій син моторний, вважай, що твоя нива зорана.
- Хто добре дмухає — розпалить, хто думає — знайде.
- Якщо уміло розпалювати, навіть сніг займеться.
- Хто риби ловити не вміє,— тільки воду каламутить.
- Хто не мав овець, той отару, пасучи, замучить.
- Курки не вміє нагодувати, а береться дівчину наряджати.
- Розумній людині й сімдесяти ремесел мало.
- У кого пальці довгі — музикою стане, у кого вуха довгі — співаком стане.
- Джигіту і пісня — мистецтво, і ремесло — мистецтво.
- У майстра — руки золоті, в акина — слова.
- Щасливий той майстер, якого учень обганяє.
- Хто не поспішає, залишиться позаду.Хто біжить — обганяє, хто лежить — задніх пасе.
- Хто на багато весіль поспішає, на жодне не встигне.
- Не хвали каші, ще й проса не сіявши.
- Ще й вола нема, а землю під носів уже поливає.
- Де багато пастухів, там вівці дохнуть.
- Де багато чоловіків — дров нема; де багато жінок — води нема.
- В одній руці двох кавунів не вдержиш.
- Хто чіпляється за два човни — потоне.
- Короткої нитки у вузол не зав'яжеш.
- Ложкою озера не вичерпаєш.
- Людина, що працю любить замолоду, від роботи не стомлюється.
- Замолоду — праця, на старість — шана.
- Як малого до діла не привчив, дорослого не привчиш.
- Що раніш почнеш працювати, то швидше виростеш.
- Одрізуй дерево довше — вкоротити можна; одрубуй залізо коротше — подовжити можна.
- Перш ніж говорити про срібло на своїй рушниці, скажи, як вона стріляє.
- Робиш руками, відпочиваєш головою.
- Хто не може справитись з конем, періщить голоблі.
- Не затикай за пояс дрюка, якого не піднімуть руки.
- Кроїш одяг — крій із запасом, звузити легше.
- Не працюючи, кінця роботи не знайдеш, не прагнучи, до свого щастя не дійдеш.
- Краще робити задарма, ніж блукати без діла.
- Робота — ворог ледаря.
- Ледар ще й не сіяв, роботящий вже збирає.
- Ледар — сам собі ворог.
- У ледаря завжди дві роботи.
- Неробі світ тісний.
- У нероби день довгий.
- Лінивий до обіду спить, до вечора позіхає.
- У працьовитого робота довга, у нероби руки короткі.
- Не полінуєшся — майстром станеш.
- Лінощів позбудешся, добре працюватимеш — здоров'я і добробут матимеш.
- Бур'яни посівам не дають життя, лінощі людину збивають з пуття. Доручи щось зробити ледарю, він тобі ще й поради даватиме.
- Працьовитий іде за роботою, ледащо — за частуванням.
- Два ледарі друзями не бувають.
- Шкапа їсть, як добрий кінь, а робить, як лоша.
- Сів на баского сірого — добре тримай поводи.
- Хоч і твій син викував меча, перевір, чи нема на лезі щербини.
- Поганий швець довго шило вибирає.
- Кожен шиє кожух на свій зріст.
- У рибалки кінь гине від спраги.
- Коваль доброго ножа не має, швець без чобіт ходить.
- Місце, де побував,— не далеко, камінь, який підняв,— не важкий.
- На готове діло багато критиків, на готову їжу багато охочих.
- Не гань вугілля — воно змушує залізо розбризкувати іскри.
- Щоб зваляти повстяний килим — треба докласти і рук, і сили.
- Чобіт береже підкова, джигіта — сила.
- Перемагає не той, хто пнеться, а хто силу має.
- Не вір силі, що похваляється, вір ділу, що робиться.
- Кінець праці — радість.
- Не кажи, що в нього лук старий, спершу подивись, як він стріляє.
- У кого снага в душі, у того в ділах здобутки.
|
Казахські 
