Прислів’я та приказки

• Багатство — не мета, бідність — не сором.
• Бережи не багатство, а совість.
• Не цурайся місця, де нема трави; не зневажай людини, що не має худоби.
• Багатому худоба дорога, бідному — діти,
• Багатство бідного — здоров'я.
• Багач бідного не розуміє.
• Багач — наказом, бідак — працею.
• Бай стогне від жиру, бідняк від голоду.
• Бай бідної рідні не впізнає.
• Краще милість сонця, аніж милість багача.
• Казну, жорстокістю нажиту, вітер розвіює.
• Багатий і здобич бере багату.
• Чим більший бай, тим смачніше йому подавай.
• Хто з'їв сметану,— врятувався, хто посуд вилизав,— попався.
• Хвицнули того, що в халаті, а боляче тому, що в сорочці.
• Халву з'їв правитель, а побили сироту.
• Хоч юрта у бая біла, та совість чорна.
• Хоч юрта у бая біла, та в ній, як у пустці.
• У верблюда ноги криві, у пана — слизькі.
• Бур'ян — коло яру, кази ¹ — біля хана.
• Хан — розбійник, народ — суддя.
• Уникай, небоже, милості хана, щедрості пана, ріки без броду, гори без переходу, канави без огорожі.
• Не ходи до хана — сам прийде ще й худобу забере, не ходи до пана — сам прийде ще й барана забере.
• Підеш просити до бая — повернешся ні з чим, підеш скаржитись до хана — зостанешся без голови.
• Якщо ханський синок скаже, що він місток, не переходь через нього.
• Хто не до душі людям, той милий хану, хто не до душі ханові, той милий людям.
• У бідняка міцна спина, у вола —шия.У багатого душа болить — бога лає, у бідного — за кетмень береться.
• Багатий похвалиться — всього добуде, бідний похвалиться — всього позбудеться.
• Хто не хоче дати — причин знайде багато.
• Зарізав верблюда, а м'яса просить у того, хто зарізав козу.
• Не хвались, що багатий,— приходить бідність, не хвались, що маєш компанію,— приходить самотність.
• Не обирай бієм ² лихого — засудить тебе самого, не позичай у скупого — здере вдвічі хоч із свого.
• Коли біїв два, позовів — чотири.
• Галасливий бій судить, не злазячи з коня.
• Від нового бія не жди справедливого суду, у нового багача не позичай.
• У торбі бідняка і заяче вухо не поміститься.
• Сюди смикни — здохне віл, туди смикни — зламається віз.
• Коли пастух рахує сам — йому вола й корову мають дати, коли рахує бай — не припаде й теляти.
• І так біднякові влітку піт дошкуляє, а він ще й на джайляу ³ з речами шкандибає.
• Голова у мулли порожня, зате чалма на ній велика.
• Ніж «о боже!», краще «ойбай!» ⁴.
• Ніяка красуня не затьмарить сонця, ніякий багач не захопить усієї землі.
• Бідняки крокують сміло, багачам настав кінець.
• Бідняки розігнули спини, щоб підвестися та багачам могили копати.

Кази ¹ — мусульманський суддя за шаріатом (релігійними канонами).

Б і й ²— суддя за звичаєвим правом, старшина роду.

Джайляу ³ — літні пасовища у кочівників.

О й б а й! ⁴ — вигук радості чи здивування.