- Один підігріває воду, щоб другий пив мате (зелений чай).
- Тільки той, хто звідав горе, зрозуміє страждальця.
- Індіанець знає, що таке страждання.
- Плач, бідняче, але не ти один плачеш.
- Радість не довго тримається в бідняковому домі.
- Мате — зелений чай, що його ще називають парагвайським, популярний також у Мексіці.
- Бідняк витягує ноги по ковдрі.
- Нема навіть на чому вмерти.
- Такі сміються з горя, коли не можна плакати.
- Робити — робили, а з порожніми кошиками пішли додому.
- Одним слава, а іншим стригти вовну.
- Більше є в багатого, коли він бідніє, ніж у бідного, коли той багатіє.
- Бідняка називають п'яницею, а багатія — веселуном.
- Більше болить шкіра, ніж сорочка.
- Вантаж стомлює, а перевантаження вбиває.
- Батько — робітник, син — кабальєро, внук — жебрак.
- Чого в мене ніколи не було, те мені й не потрібне.
- Зрештою, смерть худюща і зі мною не справиться.
- Скільки я винен сонцю за те, що воно мене зігріло?
- Одна рука спереду, а друга — ззаду, і в обох пусто.
- Кожна ганчірка — пончо, якщо в неї чотири ріжки.
- Скільки шкіри, а я без черевиків.
- Ну й клопівня, Панчіто, винось мату на сонце.
- Хоч ти тепер і на матраці спиш, але й досі матою смердиш.
- Ці блохи не стрибають на його маті.
- Бідність ніколи не ходить з піднятою головою.
- Недобре, коли двоє старців біля одних дверей.
- Не треба, не треба, добре, хай покладуть у сомбреро.
- Нічого, якщо сліпими народяться,— будуть милостиню просити.
- Жебрак, а з дрючком.
- Де плачуть, там і покійник.
- Краще земля на тілі, ніж тіло в землі.
- Давайте всі помирати — ховають безплатно.
- У кого нещастя, на того навіть собаки задирають ногу.
- Від сміху до горя — одна волосинка.
- Нема біди, яка б тяглася сто років.
- Знайти свою цибулину, щоб заплакати.
- Життя — це батат, і хто його не проковтне, той удавиться.
- Турботи — немов блощиці, які кусають і вранці, і вночі.
- Зійшлися голод і нужда.
- Заощадити на юшці від папуги.
- Хто бере дешеве сукно, той двічі на рік шиє собі одяг.
- У кого не залишається хліба, той не вигодує собаки.
- Тому, хто має ліжко і спить на підлозі, не треба співчувати.
- Краще зайвина, ніж нестача.
- Від обіцянки не збіднієм, а від давання зубожієм.
- Позичка — це родичка боргу.
- Вони хочуть узяти в борг ковдру, хоч вона продається за реал.
- Береже честь, а не розуміється на витратах.
- Платити в три строки: пізно, погано й ніколи.
- Той. хто сплатить борги, позбудеться цієї недуги, але залишиться без грошей.
- Винен — не заперечую, платити — не бажаю.
- Записую те, що мені заборгували, і витираю те, що сам винен.
- Щодо свиней, то всі вони — гроші, а щодо грошей, то всі вони — свині.
- Якби серце було крицеве, гроші б його не перемогли.
- На всіх вистачить, якщо не скупитись.
- Може вимагати той, хто платить, а не той, хто скупиться.
- Ожина дає ягоду і колеться, а скупий позичає і плаче.
- Якщо скупердя багатий, то в нього — ні родичів, ні друзів.
- Кожен хазяїн, де захоче, там хлів свій і ставить.
- Я хазяїн своєї каші, тому й можу пальцем її розмішувати.
- Де розпоряджається хазяїн, там не наказують пастухи.
- Хто багатьом хазяїнам служить, той комусь та не догодить.
- Не служи тому, хто служив, і не проси в того, хто просив.
- У кого є крамниця — хай її обслуговує, а не хоче — хай продає.
- Хазяйський хліб горло дере.
- Ні жартома, ні всерйоз не ділися з хазяїном грушами.
- Хто тебе робить багатим? Той, хто у дзьоб тобі вкладає.
- Навіть коти хочуть ходити в черевиках, ї миші — в штанах.
- Коли-небудь і мій кіт їстиме кавуни.
- Кому подобається бути волом, той своє ярмо лиже.
- Хай воли п'ють воду, бо вино — для королів.
- Хто народився, щоб стати волом, на того з неба падають роги.
- Кури, що сидять вгорі, гидять тих, що сидять внизу.
- Нічого, що вони знов угорі, якщо підсипати маїсу,— спустяться.
- Коли сучка голодна, то навіть своїх господарів кусає.
- Якщо кінь ірже — значить, попруга муляє.
- Коли є хліб, то менше гіркоти.
- Живіт повний — серце радіє.
- Все одно з'їм цю туну, якщо навіть і поколю собі руку.
- Я вже не хочу сиру, аби лише вийти з мишоловки.
- Якщо завдяки атоле 2 ми одужуєм, то треба давати його.
- Нікому не гірко від солодкого.
- Для золотих зубів — лагоминка, а не шкуринка.
- Якщо вже їсти, то великою ложкою.
- У кого більше слини, хай той більше піноле ковтає.
- Хуане Паломо, я сам собі варю і сам собі обідаю.
- Все називається вечерею, навіть коржик із сіллю.
- Краще дві порції яловичини, ніж сім — батата.
- Краще маїсова юшка зі сміхом, ніж шоколад із сльозами.
- Зверху — молоко, а на молоці — нічого.
- Бульйон вийшов дорожчий, ніж фрикадельки.
- Хто голодний, той думає про перепічку.
- Гарний той день, коли сковорідка шкварчить.
- Від зайвої горошини горщик не трісне.
- Коли нема філе, я їм усе.
- Налітай, це ж соус із казана!
- Помив ноги, а бублика не дали.
- До такого м'яса і квасоля не потрібна.
- Коли справа доходить до квасолі, то потрібне масло.
- Їсть квасолю, а відригує шинкою.
- Ось коли ти, травичко, засмачиш мені бульйон.
- Перець гіркіший, коли немає води.
- Їстимеш м'ясо — гладшатимеш, їстимеш рибу — тільки воду питимеш.
- Рис, риба та огірок народжуються у воді, а вмирають у вині.
- Добре тако ' треба добре запивати.
- Через те, що немає курки, годяться хліб і цибуля.
- За браком хліба — добрі й висівки.
- Хто місить тісто, той без хліба не залишиться.
- Щодня курка — несмачна страва.
- Хліб із хлібом — несмачно.
- Ви дивитесь, як я п'ю, а не на спрагу мою.
- Від води не захворієш, не сп'янієш і в борги не залізеш.
- Будь-який шинок — ресторан, якщо в ньому чисті тарілки.
- Якщо хочеш бути добре обслуженим,— обслужи сам себе.
- Їсти й чухатись треба тільки почати.
- Їсть, як пташка, а гидить, як слон.
- По тому, як ділять хліб, можна впізнати ненажеру.
- Виріс пузатим, хоч і сповивали в дитинстві.
- Ласунами та обжерами — повні кладовища.
- Сита вівця свого хвоста боїться.
- Йому вадить навіть те, що він їсть.
- Одним поминки, а іншим — лагоминки.
- Якщо ти біля глечика пітнієш, то що буде біля казанка?
- Смокче більше, ніж голодне теля.
- Поки гуляєш — смієшся, а коли платиш — плачеш.
|
Мексиканські 
