- Не взявшись до діла, знань не поглибиш.
- Життю людському є кінець, навчанню кінця немає.
- Глупота людська має дно, мудрість — безмежна.
- Вино слід пити з малої чарки, знання — з великої.
- Людина без знань однаково що гриб: хоч на вигляд і міцний, а за землю погано тримається.
- Пізнати істину не важко, важче дотримуватись її.
- Не бійся, коли не знаєш, страшно, коли знати не хочеш.
- Застій крові до хвороби призводить, застій в думках — до безглуздя.
- Якщо за день нічого не вивчив, то весь день змарнував.
- Прислухайся до розумних думок, навіть коли їх діти кажуть.
- Пшениця без колосся вгору тягнеться, людина без знань легко зазнається.
- Чим більше вчишся, тим ясніше стає, як мало ти знаєш.
- Гора Тайшань і порошинкою не знехтує.
- Землю слід глибоко орати, а знання — поглиблювати.
- Море не боїться великої повені, скарбниця не боїться великих скарбів.
- Державі потрібні й низенькі грамотії, а здоровані-неуки нікому не потрібні.
- Харчами голод тамують, а знаннями від неуцтва лікують.
- Хочеш успіху досягти — порадься з трьома дідами.
- Взявши костура в руки, не спіткнешся; послухавши мудрої поради, не помилишся.
- Не бачиш — на гору зійди,
- не розумієш — старшого спитай.
- До запашних квітів багато бджіл летить, до вченої людини багато людей за порадою йде.
- Всі люди — наставники, всі люди — учні.
- Молоде дерево легко зігнути, молодій людині легко помилитись.
- У криниці не водиться риба, у молодому гаю не знайдеш високого дерева.
- Старші саджають дерева, щоб молодші згодом могли відпочивати під ними.
- Молодому багато чого вдивовижу: побачить верблюда й думає, що то кінь горбатий.
- Не вчитимешся змолоду, на старість шкодуватимеш.
- Прикро слухати скрекотання сороки, як на екзаменах провалився.
- Загублене золото можна знайти,
- втрачений час — ніколи.
- Якщо квітку коричного дерева на дно вази покласти, її аромат все одно по всій кімнаті розійдеться; якщо освічена людина навіть ім'я евое приховає, слава про неї все одно облетить увесь світ.
- Не обурюватись, коли люди насміхаються, а поринути з головою в науку — ось ознака справжнього вченого.
- Якщо вчитись не мислячи чи мислити не навчаючись,— ладу не буде.
- Не відкривай відомих істин: люди давно знають, що сонце на сході встає.
- Легше дев'ятиповерхову пагоду збудувати, ніж переконати одного упертюха.
- Треба бути дурнем, щоб писати наказ про гасіння пожежі, коли довкола вже все палає.
- Насип віслюкові у вухо чи золота, чи сміття, все одно головою махатиме.
- Розгнівався на курку, а лупцює собаку.
- Коли розуму бракує, то очі мов дірки в стіні.
- Порожній мішок не поставиш стійма.
- Повна пляшка мовчить, надпита — булькає.
- Дурень не відає про чесноти мудрого, здоровий не знає про муки хворого.
- Дурний той шахіст, що шукає собі слабких партнерів.
- Тупий ніж об камінь гострять, дурень у людей розуму набирається.
- Розумні люди часто й дурням роблять послуги.
- Одного слова досить, щоб здобути репутацію розумного чи дурня.
- Якщо одним словом не навів на розум, то й тисяча слів не допоможе.
- Велика річка тихо тече, розумна людина тихо розмовляє.
- Мілка вода шумлива, дурна людина хвастлива.
- Великий пензель виводить великі ієрогліфи, велика людина вершить великі справи.
- Розумний своїми справами промовляє, дурень — язиком плеще.
- Довгі поли між ногами плутаються, довгий язик — у роті.
- У мудрої людини довгі вуха й короткий язик.
- Із тисячі рішень мудрого одне буде помилковим, із тисячі рішень дурня одне буде правильним.
- Розумний сміливо виправляє свої помилки, дурень боїться навіть визнати їх.
- Коли їси — добре пережовуй, коли говориш — добре обмірковуй.
- Багато їстимеш — смаку не відчуєш, багато говоритимеш — слова знеціняться.
- Очі швидко розплющуй, а рота не квапся роззявляти.
- Довга нитка легко рветься, в довгій розмові легко помилитись.
- Якщо помилився — провину вчинив, якщо не визнав помилки — вчинив злочин.
- Поміж камінням та в землі трапляється й золото, в масі людей трапляються й мудреці.
- Іди дорогою нескінченною, вивчай книжки, які важко пізнати до кінця.
- Краще залишити синові одну книжку, ніж горщик золота.
- Уперше прочитана книжка — це зустріч з новим приятелем, а прочитана вдруге — побачення з давнім приятелем.
- Прочитати десять тисяч книжок — все одно що зробити подорож за десять тисяч верст.
- Книжки не прочитав — розуму не додалося.
- Не почитай три дні книжок, і мова твоя стане сірою.
- Найблідіше чорнило краще за гарну пам'ять.
- Того, що написане на папері, й боги не зітруть.
|
Японські 
