Прислів’я та приказки


В єднанні — велика сила, не страшні йому ні гори, ні море PDF Друк E-mail
  • Дружна зграя горобців здатна й слона збороти, одностайні вигуки людей можуть і гору сколихнути.
  • Скільки травинок докупи не в'яжи, сволока з них не зробиш, скільки боягузів до гурту не збирай, подвигів від них не чекай.
  • Зграя шакалів може й тигра покусати.
  • Якщо мільйон людей почне паплюжити, то й не хворівши померти можна.
  • Маючи одне поліно, важко вогнище розкласти, одній людині важко жити.
  • Одна шерстинка ще не нитка, одне дерево ще не ліс.
  • На одній нозі далеко не зайдеш.
  • Легко через міст іти, важко на одній колоді річку переплисти.
  • На одній палі хатина не стоятиме.
  • Однією рукою двох жаб не впіймаєш.
  • Одним каганцем двох будинків не освітиш.
  • Однією долонею не заплещеш.
  • Дві голови мудріші за одну.
  • Одному важко всю п'єсу зіграти.
  • Один кінь не зіб'є хмару куряви.
  • Одній мурасі дерева не розхитати.
  • Один воїн — немічний воїн.
  • Одну гілку зачепиш — десяток загойдається.
  • Долька апельсина така ж смачна, як і весь апельсин.
  • Коли є вода у малих річках, то й великі повноводні.
  • Море ніколи не переповниться.
  • Вода тече тисячами каналів, та однаково в море попадає.
  • Коли в річці багато води, то й криниці не замулюються.
  • Вода несе корабель, але може його потопити.
  • Відірватись від людей — крила втратити.
  • Як ти до людей, так і вони до тебе.
  • Коли вуха заткнуті, про людське горе не почуєш.
  • Захочеш іншому шкоду зробити, сам собі нашкодиш.
  • Чого собі не хочеш, того й іншому не бажай.
  • Накликавши вогонь на сусіда, і сам згориш.
  • Поважай людину, а не її одяг.
  • Поглянь на себе, перш ніж інших судити.
  • Указувати іншим можна тоді, коли сам безгрішний.
  • Школи не думай, що сонце світить лише тобі одному.
  • Коли п'єш воду, не забувай про того, хто криницю викопав.
  • Коли їси бамбукове пагіння, не забувай про того, хто його виростив.
  • Суди себе тою ж мірою, що й інших, прощай їх, як самого себе прощаєш.
  • На своїй голові й снігу не помічає, а на чужій навіть іній бачить.
  • Спершу думай про свої вади, а потім про вади інших.
  • Допоможи ближньому — радість пізнаєш.
  • Добре слово три зими гріє.
  • Пошлеш гусячу пір'їнку за тисячу верст — дарунок невагомий, та вагома увага до людини.
  • Купуючи коня — заглянь йому в зуби, заводячи приятеля — зазирни йому в душу.
  • І тиеячі чарок буває мало, коли з приятелем п'єш; і половина слова буває зайвою, коли з недругом сперечаєшся.
  • Не буває приятеля без вад, та як почнеш ваду в кожному шукати, то й без друзів залишишся.
  • Дружба, що на вигоді тримається, міцною не буває.
  • Зустріч з давнім другом в чужім краю — все одно що дощ після тривалої засухи.
  • Коли друзі вірять один одному — їм і смерть не страшна.
  • Одяг кращий, коли новий, друзі — коли давні.
  • Не поривай з сусідом ближнім, не відривайся від друзів далеких.
  • Стрілою без оперення важко влучити, людині без друзів важко жити.
  • Якщо ти нічого не зробив для друзів, то й молитва тобі не допоможе.
  • Справжню дружбу і за тисячу скакунів не виміняєш.
  • Приятелюй з тими, хто за тебе кращий.
  • Золота в світі багато, вірних друзів мало.
  • Тісно в світі тому, у кого друзів немає, живе як між двома долонями
  • У озері, де поживи багато, і риби вдосталь; у людини доброї вдачі і друзів багато.
  • Без друга вірного не дізнаєшся, в чому ти помилився.
  • Справжня дружба — чиста вода, мед — дружба фальшива.
  • Лихий язик і гору може спалити.
  • Слово, що вилетіло з рота, й тисячею коней не наздоженеш.
  • І пошепки сказане слово часом можуть за тисячу верст почути.
  • Поговір безкрилий, а літає.
  • Те, що на власні очі бачив, не завжди на правду схоже, то чи ж варто чуткам вірити.
  • Краще один свідок, аніж тисяча чуток.
  • Ножову рану можна загоїти, а перед раною від злого язика і лікар безсилий.
  • Дрібний дощ одяг псує, тихий шепіт — добре ім'я.
  • Довгий язик — драбина, по якій лихо в дім заповзає.
  • Аби не двері — і протягів не було б, аби не» базіки — і лиха не було б.
  • В справах будь рішучий^ у словах — обачливий.
  • Слова можуть лунати, як дзвоники, а серце може бути кривобоке, як сідло.
  • Язик що сокира — може на смерть убити.
  • Кінь на м'якій землі часто спотикається, людина від солодких слів голову втрачає.
 
Хостинг сайту: EOMY.NET