Прислів'я та приказки Куби — один із багатьох видів усної творчості кубинського народу. Популярні пісні, чотирирядкові куплети («куартетас») і десяти-рядкові співанки («десімас»), які є витвором колективної поезії і просто-таки на очах, щохвилини наповнюються новим, актуальшім змістом, співзвучним запитам нового дня, дотепні загадки, скоромовки та «слівця» («дічарачос») — така далеко не повна картина живої, буйно розквітлої нині народної творчості на Кубі. Особливе ж місце належить тут саме прислів'ям і приказкам, в яких кристалізується історичний досвід кубинського народу, мудрість його трудового життя, його мораль, соціальні ідеали.

Інтерес читача до фольклору Куби, зокрема до її народних афоризмів, подвійний: вони не лише знайомлять із побутом та психологією кубинців, але й дають можливість бодай частково відчути свіжу «поетичну атмосферу» і віддаленого від нас географічно (але не духовно) Острова Свободи.

• Читати більше про кубинські прислів’я та приказки
  • Прислів'я та приказки Куби цікаві і а погляду свого історичного походження. Кубинська народна творчість, зокрема прислів'я та приказки, є наслідком тривалого взаємовпливу, взаємопроникнення та синтезу двох фольклорних традицій: «креольської» (тобто такої, що походить з іспанської народної поезії) та афрокубинської, негритянської.
    Особливо велику роль у формуванні власне кубинської народної творчості, природно, відіграли прислів'я та приказки іспанські. Іспанія, країна на диво багата прислів'ями, вже в XVI столітті могла пишатися дбайливо впорядкованими й виданими збірками народних афоризмів. Сумлінні збирачі фольклору по найзлиденніших селах, під найубогішими дахами пожинали рясний урожай народної мудрості. Знаменно й те, що ці скарби були відразу ж достойно оцінені: спочатку (ще в XIV столітті) народні прислів'я використав класик іспанської поезії Хуан Руїс у своїй славетній «Книзі доброчесного кохання», а згодом до них звернулись і найвидатніші представники літератури іспанського Золотого Віку: народними прислів'ями та приказками рясніють і «Доротея» Лопе де Веги, і «Життя пройдисвіта» Кеведо, і, нарешті, «Дон-Кіхот» Сервантеса... Колонізація Нового Світу призвела до швидкого поширення іспанської мови, а з нею й іспанських прислів'їв та приказок на нових величезних просторах. На Кубі, як і в інших районах завойованої іспанцями Америки, перші покоління прибульців вдавалися у повсякденному житті до прислів'їв і приказок, завезених сюди з Іспанії; проте з плином часу населення острова під дією цілого ряду факторів (географічної віддаленості від Іспанії, іншого природного середовища, нового способу життя і праці, активного впливу негритянського фольклору, африканських вірувань та ін.) стало творити нові, вже кубинські прислів'я та приказки. Значне місце в цьому складному й досі недостатньо вивченому процесі належало переробці старих іспанських афоризмів — перефразуванню їх, пристосуванню до місцевих умов життя, заміні іспанських реалій кубинськими. Виникло й чимало нових, суто кубинських прислів'їв, з іспанськими безпосередньо не пов'язаних; разом з тим багато які іспанські прислів'я та приказки жодзних змін не зазнали й досі широко вживаються на Кубі та в інших країнах Латинської Америки; існує й чимало таких, що живуть у народі в двох (а то й більше) паралельних варіантах, з яких один, давніший, безсумнівно іспанського походження, а другий, що виник пізніше, може вважатися кубинським; звичайно, такий поділ — річ значною мірою умовна; до того ж більш-менш правильно розкласти такі прислів'я по періодах іноді дуже трудно. На думку відомого кубинського поета й фольклориста Самуеля Фейхоо, прислів'я та приказки Куби загалом різняться від аналогічних їм серйозних і суворих іспанських «більшою легкістю й чисто кубинською лукавинкою».
    Різноманітна тематика кубинських прислів'їв та приказок. Є серед них такі, що виражають дух тривалої визвольної боротьби народу Куби. Багато прислів'їв виникло в умовах іспанського поневолення і принизливої економічної та політичної залежності країни від США. їхні теми — це багатство і бідність, класова нерівність, поневіряння простої людини в царстві визиску, стихійний протест проти гноблення та расової дискримінації. Чимало тут прислів'їв та приказок антирелігійних, у яких відбилась одвічна народна неприязнь до «слуг божих», у яких «хрест на грудях, а вчинки диявольські», «мова свята, а пазурі кота». Осібне місце займають прислів'я та приказки, зміст яких — критика людських вад. Кубинські мудрослів'я з граничною влучністю узагальнюють досвід народного життя, з великою проникливістю трактують як насущні житейські питання, так і вічні проблеми людського буття: доля людини, любов, смерть, смисл існування людського — все стає тут об'єктом народно-поетичного відображення. Систематичному збиранню та дослідженню прислів'їв і приказок на Кубі покладено початок вже в нашому столітті. Першим таким збирачем кубинських народних афоризмів став Константіно Суарес. Записані ним прислів'я та приказки склали частину його книжки «Кубинський словник», виданої в Гавані 1921 року. Відома фольклористка Лідіа Кабрера у 1955 році опублікувала в Гавані зібрані нею «Давні негритянські прислів'я», зокрема, цікаві з погляду трансформації африканської народної мудрості на кубинському грунті.
    Особлива заслуга у справі запису, систематизації, видання і вивчення кубинського фольклору (зокрема прислів'їв і приказок) належить Самуелю Фейхоо, керівникові відділу фольклорних досліджень Центрального університету Лас Вільне (у нас Самуель Фейхоо відомий передусім як поет і перекладач поезій Т. Шевченка на іспанську мову). Перу Самуеля Фейхоо належать кілька есе про кубинські прислів'я та приказки. У 1961— 1962 рр. дослідник видав у Гавані «Давні прислів'я, загадки, слівця, скоромовки, куартетас і десімас кубинських селян» у двох томах. У 1965 році в Гавані з'явився друком великий збірник «Народна мудрість» (упорядкування і передмова Самуеля Фейхоо), значне місце в якому теж відведене кубинським прислів'ям та приказкам. Передусім двома останніми виданнями (меншою мірою — записами Константіно Суарееа та Лідіа Кабрери, а також матеріалами з кубинської періодики) ми й скористалися, укладаючи книжку прислів'їв та приказок Куби для українського видання.
    Михайло Москаленко