- Не конче бути знаменитим, досить бути чесним.
- Торгуючи медом, завжди знайдеш нагоду лизнути.
- Не можна зарізати курку, щоб кров не текла.
- Хто порається коло смоли, забруднює руки.
- Як не їстимеш часнику, з рота не тхнутиме.
- Той, хто йде в запрягу, дістає батога.
- Чесна людина спокійно спить уночі, нечесна — терпить від безсоння.
- Благословенна людина чесна душею — чесність її коштує цілого статку.
- Злодій, який не має нагоди вкрасти, приречений на чесність.
- Злодій коло дверей — найкращий сторож.
- Для злодія замка немає.
- Спочатку робить болото, потім ловить рибку в мутній воді.
- Образити можна будь-кого, помиритися — не з кожним.
- Приємно сміятися, але не висміювати.
- Народу багато, а до столу іти немає з ким.
- Чому півень заплющує очі, коли кукурікає? Щоб увесь світ бачив, що він знає своє «кукуріку» напам'ять.
- Кота кондитером не ставлять.
- Поцупив Біблію, де написано: «Не укради!»
- Коли потрібен злодій, його знімають із зашморгу.
- На злодієві шапка горить.
- Діра кличе злодія.
- Кінець злодія — шибениця.
- Украсти в злодія — не злочин..
- Вовк собаки не боїться, але не терпить гавкоту.
- Собака без зубів теж кидається на кістку.
- Коли нездара заріже півня, той біжить; а як накрутить годинника — той стоїть!
- Ворона високо літає, а сяде на свиню.
- Коди кіт спить, миші заводять танок.
- Одному — сметана, а другому — молитва.
- Опасиста молодиця пече пишні паляниці.
- Хочеш усім догодити — помреш дочасно.
- Заздрощі породжують ненависть.
- Куховарка сама себе не отруїть.
- На мертвого лева скачуть і зайці.
- У кого широкий рот, у того вузьке серце.
- Чужою кишенею кожний щедрий.
- Якщо ти собака, то не будь свинею.
- Ввічливий: навіть з телеграфним стовпом вітається.
- Приємно чути дитячий лепет, тільки не від дорослих.
- Коли дитина щось вихоплює — це жарт, коли доросла людина — їй дають по руках.
- Надмірна шана — напівганьба.
- Бути занадто гарним -іноді недолік.
- Перли на шиї, на серці — камінь.
- Упертість — найстрашніша хвороба.
- Упертий гірший від каліки.
- Якби його слово було кладкою, я боявся б її переходити.
- Від упертості немає ліків.
- Там, де двоє, він третій.
- На чужій бороді добре вчитися стригти.
- Що говорить — не думає, що думає — не говорить.
- Одяг буває яскравий, а совість — чорна.
- Цілий рік кривить душею, а в Судний день корчить святенника.
- Говорить так густо, що виходить каша.
- Правда в нього нечаста гостя, та й то він її не хоче бачити.
- Побити хвалька —- добре діло.
- Кантор без голосу — все одно що вівця без вовни.
- Вчинив йому позов на пшеницю, а він зізнався, що винен ячмінь.
- Глухий чув, як німий розповідав, що сліпий сам бачив, як кривий танцював.
- Німі люблять багато говорити.
- Скнара лежить на своїх грошах, як пес — на кістках.
- Фальшива монета — фальшива з усіх боків.
- Той, хто любить брати, не любить давати.
- Хто із Немерова, той не з Геберова.
- Ябедник залишається у самій сорочці й помирає у в'язниці.
- Підлабузник і вві сні стоїть по стойці «струнко».
- Горлопан співаком не стане.
- Согрішив двічі — грішитиме завжди.
- За шеляг ладен повіситися.
- Обох треба повісити на одній мотузці.
- Він вихрестився ще в маминому животі.
- Хитрун і живим у рай попав.
- Він із тих, хто без шапки в синагогу ходить.
- У нього в жилах замість крові тече жовч.
- Не миє вікна, щоб не бачити бруду на вулиці.
- Легко ганити характер іншого, якщо сам безхарактерний.
- Брудному ротові не допоможуть навіть золоті зуби.
- Однією рукою здоровкається, а другою показує дулю.
- До того, хто виливає помиї біля дверей, сморід повертається через вікно.
- У шукачів слави два шляхи: бігти за нею чи плазувати.
- «Доброго ранку» він ще говорить, але сказати «на добраніч» йому треба нагадувати.
- Зарозумілий нагадує півня: класти яйця не вміє, а кукурікати хоче.
- Жаліє собі шматка хліба і їсть себе живцем.
- У нього язик без кісток, зате серце — з каміння.
- Хто говорить фальшиві компліменти, одержить те саме, та ще й з процентами.
- Дивна людина: без голови, а дволика.
- Часто забувають, хто поставив їх на ноги, і лізуть на голову.
- Плітка — це риба, яка не вміє плавати, однак пливе з рота в рот.
- Цей гість схожий на голуба: куди б не прийшов — усе клює.
- Великий людинолюб, але для себе збирає всі вершки.
- Дай йому руку, але тут-таки полічи, чи всі пальці залишилися.
- Ліктями можна собі пробити дорогу, але далеко не зайдеш.
- Церемониться, як коза у капусті.
- Маленькі людці мають великі очі.
- Ще фундамента не змурував, а вже лізе на стіни.
- Заздрити комусь — вважати себе нижчим за нього.
- Соромиться, як кіт, що перекинув горщик сметани.
- Почуває себе, як у батька на винограднику.
- Угору плювати — собі бороду заплювати.
- У нього вже виросли мозолі на язиці.
- Радий, що народила його рідна мати, а не чужа жінка.
- Дивиться в небо в телескоп і не бачить у себе під носом.
- Меле язиком, а борошна не видно.
- Від його теревенів можна завагітніти.
- Він у нього повинен піч топити.
- Чоловіки більше зробили б, якби жінки менше говорили.
- Краще природні вади, ніж штучні чесноти.
- Коли крутиться голова, не йдуть рівно ноги.
- Говорити про свої чесноти найбільша вада.
- Ліпше вже хвалити себе, аніж ганити інших.
- Хочеш переконати впертого — сам станеш упертим.
- Хизуватися своєю силою — велика слабкість.
- Ще не виліз на коня, а вже кричить «вйо!»
- Обшахровує людей, а в Бога молить прощення.
- Хто дуже пишається минулим, не має чим пишатися сьогодні.
- Скупий стискує собі голову, аби лиш не викинути тісного картуза.
- Чого не в силі взяти руками, поїдає очима.
- Любить себе одного, та й то на велике свято.
- Багато хвалити себе — принижувати себе.
- Не розпускай язика: у нього немає гальм.
- Не скупись, живи собі на втіху: на той світ з собою нічого не забирають.
- Коли скупий розгуляється, чужий карбованець для нього — болото.
- Єврей завжди скаже навпаки: кажеш йому «шолом алейхем», а він — «алейхем шолом».
- Сім речей укорочують людині літа: злість і заздрощі, хтивість і пиха, наклепи, розпуста і лінощі.
- Не дивись криво на кривого.
- Бджола носить жало в роті, людина — в душі.
- Скупий позбувся б шлунка, та операція коштує грошей.
- Від гонитви за шанобою болять ноги.
- Чим глибше копаєш, тим більше болота знайдеш.
- Змія не отруюється власною отрутою.
- Робити мед бджоли можуть тільки спільно, жалить кожна окремо.
- Собака вихоплює бублик у пекаря, а пекар пекарем залишається.
- Всі троянди чудові й пахучі, один недолік — колючі.
- Тягне, як коня до торби з вівсом.
- Якщо шофер вірить у безсмертя, його пасажир у небезпеці.
- Покажи скупому пальця — він усю руку відхопить.
- Хвалять не того, хто заслуговує, а того, від кого залежать.
- Незаслужений докір може збити сильного зі шляху.
- Кислий плід міцно тримається дерева, солодкий — від найменшого вітру надає.
- Шана — як тінь: що далі йдуть за нею, то далі вона тікає.
- Якби не пір'я, ніхто б на паву й не глянув.
- На комусь він навіть муху побачить, на собі слона не помітить.
- Ті, що зійшли зі сцени, хочуть стояти за сценою.
- Він повинен у нього чоботи чистити.
- Коли хапають — дають по руках.
- Однією рукою дає, другою забирає.
- Власні гріхи скоро забувають.
- Диявол завжди знаходить собі притулок у кам'яній душі.
- Не хочу твого меду й не хочу твого жала.
- В чистому тілі — чиста душа.
- Плітки — найгірша звичка і найбільше лихо.
- Яка користь з доброго вина, якщо бочка запліснявіла?
- Хто палить у печі соломою, той їсть сиру страву.
- Свої зуби він сам може порахувати.
- Дірявий мішок ніколи не буває важкий.
- Лиха людина спить одна.
- Однак собака, хоч беззубий.
- Йдеш туди,де можеш зустріти собаку, запасись кісткою або дрючком.
- Роби собаці добро, він ще й гавка.
- Кращий кусень часто дістається найгіршій собаці.
- Якби свині роги, світ не мав би життя.
- Якби кішці крила, вона б усіх пташок передушила.
- Собаку до м'ясної крамниці не посилають.
- Коли різник відходить від колоди, туди плигає собака.
- Серед багатьох собак лисиця гине.
- У нього язик ще п'ять років по смерті теліпатиметься.
- Пащека — хоч блощиць бий.
- Ніж потрапити їй на язик, то вже краще чортові в зуби.
- Язик — як звідси до Єгипту.
- Кожному бикові подобається його бубонець.
- Кожен черв'як має свою дірку.
- Зі своїм хлібом скрізь бажаний гість.
- Невдаха падає на траву і ламає собі носа.
- Вбережи мене від моїх друзів, від моїх ворогів я сам вбережуся.
- Серце чує серце.
- Себе треба знати.
- «Аби кістки, м'ясо буде»,— сказав різник.
- До казки питань не ставлять.
- Коли варять варення, липнуть пальці, а коли смажать сало —масні губи.
- Не встигнув чхнути, як уже все містечко знає.
- Інакше сказав, а те саме подумав.
- На кожного ката приходить свій час.
- На кожний товар свій покупець.
- Якщо ти корова, то жуй солому.
- Коли ламається вісь — падає віз.
- Це той хлопчисько, що «побіжи, купи і принеси здачу».
- Доброго коня не треба підганяти, добру пісню не треба пояснювати.
- Коли корова рушає, за нею біжить теля.
- Виміняти трясцю на лихоманку.
- В старій дерев'яній хатині проста людина почувається затипгаіше.
- Сам-один — і душа чиста.
- Людина сильніша за залізо і здоровіша за лева.
- У нього слово на вагу золота.
- Коли серце думає благородно, голова не чадіє.
- Сам грав, сам танцював.
- Бика кличуть у гості не мед пити, а воду возити.
- Добрий приятель краде час.
- Коли Бог дає ложкою, люди дають черпаком.
- Коли півень співає, він співає скрізь.
- Як не хочеш, то це ще гірше, ніж не можеш.
- Коли палять лазню в Калниболоті, в Тальному жарко.
- Якщо я коза, я здихаю в череді.
- Не заводь любові з дружиною свого приятеля, щоб не завели любові з твоєю власною дружиною.
- Якби можна було звести будинок криком, то осел щодня зводив би два будинки.
- Гроші ведуть до пихи, а пиха — до гріха.
- Посварився з рабином — мусиш помиритися з шинкарем.
- На дверях до успіху написано «штовхай» і «тягни».
- Собаку, який кинув свого хазяїна і йде за тобою, прожени камінням.
- Вівці, що розбігаються по багатьох шляхах, легка здобич для вовка.
- Вилий вино на могилу цадика,
- але не пий його з облудними людьми.
- Одне око плаче, друге сміється.
- У дві миски Бог не насипає.
- Коли він спить, можна мимо нього пройти з палицею.
- Псові поступися дорогою.
- Вичепурився в оцет і мед.
- Коли мірошник б'ється з сажотрусом, стає мірошник чорним, а сажотрус білим.
- Як чорний рік та зварити в молоці — отакий він має вигляд.
- Коли дівчина не вміє танцювати, вона каже, що музиканти не вміють грати.
- Його можна купити й продати, і він навіть не буде знати.
- І тухлу рибину з'їв, і грошики заплатив.
- Ще вогонь не розгорівся в печі, а вже дим у димарі.
- Чвари дорого коштують.
- Жінки бувають приємні, красиві, привабливі, поки не розкриють рота.
- Брудна історія, і облизують пальці.
- Скнара за гріш дасть собі вийняти око.
- Вийме собі обидва ока, аби іншому хоч одне.
- Заїхав дишлем у душу.
- Німий не виговорив би стільки за рік, що він сказав за хвилину.
- Черепок переживає горщик, та кому потрібен черепок?
- Поганий сусіда гірший від хвороби.
- Кепському танцюристу заважають штани.
- Як хтось виходить з високої брами, то повзають перед ним на чотирьох.
- Добрий, добрий, а наостанок трохи гіркуватий.
- Там, де він днює, там він не ночує.
- Мастиш його медом, а він тхне смолою.
- Поїхали на весілля й забули жениха.
- У нього вирвати карбованця ще гірше, як вирвати зуб.
- У нього слово не ходить пішки.
- Бог посилає ткачеві льон, а пиякові — горілку.
- Шинкар любить пияка, та дочки за нього не віддасть.
- По-перше, я не п'ю, по-друге, я вже пив, а по-третє,— наливайте!
- Злидні призводять людину до пияцтва, пияцтво — до злиднів.
- Хоче пропити своє горе і пропиває зарплату.
- Найдурніші люди — корчмарі: мають горілку і продають.
- Кожний корчмар хвалить своє пиво.
- Пияк помер — шинкар розорився.
- Для п'яниці поганої горілки не буває.
- Цигарка висмалює дірку в кишені.
- П'яниця просить на шматок хліба, а думає про чарку горілки.
- Від куріння легко в кишені, важко на серці, гірко в роті, чадно в голові.
- Одна зайва чарка приносить людині море лиха.
- Горілка поганий посланець: посилаєш у живіт, а лізе в голову.
- о Сатану шукай у пляшці.
- Риба не ходить, п'яний не стоїть.
- Більше людей тоне у вині, ніж у воді.
- Не штовхай п'яного — сам упаде.
- Горілка говорить, а овес везе.
- Людина — те, що вона є, а не те, чим була.
- Якими очима дивишся на кого, таку і шану маєш.
- Чим більше надимаєшся, тим більше людей від тебе відвертається.
- Коли діти в колисці — сусіди задоволені.
- Шана валяється на смітнику, хто хоче — безплатно підніме.
- Де двоє їдять з однієї миски, там і третьому перепаде трішки.
- Запроси нікчему до амвона, він уже дере носа.
- Як хазяїн ставиться до собаки, так ставиться і вся сім'я.
- Коли маєш славу раннього птаха, то можеш спокійно спати ло полудня.
- Тиха вода риє глибоко.
- Без чуда єврей не проживе.
- Беруть посміхаючись, віддають плачучи.
- На чужих індиків добре свистіти.
- На чужому весіллі їсться всмак.
- Коли скупий розщедриться, то Геть борщ з медовиком.
- Коли лиходій дивиться у воду, зиба дохне.
- Вовк губить шерсть, а не норов.
- В очі сказав, поза очі обмовив.
- Ситій миті борошно гірчить.
- Украв мій брат, а повісили злодія.
- Людина грішить,
- а у жертву приносять півня.
- Де таємниця, там крадіжка.
- Той, хто хвалить себе, мусить мати поганих сусідів.
- Злодієві, який чогось не вкрав, здається, що він щось залишив.
- Соромно красти, а не віддавати.
- Свої гріхи забуваються швидко.
- Не така ганьба вкрасти, як лицемірити.
- Не миша злодій, а діра.
- Від сліпого свідка злодії не тікають.
- Хто хоче бути гордим, терпить голод.
- Хрін не знає, який він гіркий.
- Що з того, що яблучко красиве, колп серцевина червива?
- Не хотіли їсти манну небесну, мусимо їсти цибулю.
- Той, хто забуває образи, не промине образити іншого.
- Кінь на чотирьох ногах спотикається, а в людини всього один язик.
- Жінки говорять усі разом, бо наперед знають: нема чого слухати.
- Кінь об'їздить увесь світ і повертається до свого стійлатим самим конем.
- Всяка картопля росте на Божому городі.
- Іду повільно — кажуть, що повзу; іду швидко — кажуть, черевики рву.
- Нащо парубкові шпори, якщо він верхи не вміє їздити?
- Якщо ставитимешся до віника по-людському, то й він на людину буде схожий.
- Корова їсть конюшину — ходором ходить горище.
- Дев'ять рабинів ще не миньян, а десять шевців — миньян.
- Здаля дуриш людей, зблизька — самого себе.
- Коли господиня нечупара, то кішка у неї ласунка.
- На цвинтарі ангелу-спокуснику нема чого робити.
- Всі чесноти не можуть бути в однієї людини.
- Бог довго чекає і віддячує з верхом.
- Свиня — тварина нечиста, але ціна за неї добра.
- Дав Господь купця, та чорт підсилає маклера.
- Їсть за трьох,а не подякує навіть за одного.
- Товетун їжею не вередує.
- Був і на коні, і під конем.
- Знає, що в кого вариться, що в кого шквариться.
- Знає, куди двері відчиняються.
- Підвези нахабу, так він тебе з воза скине.
- Щасливий собака, у якого хазяїн людина; нещасна людина, у якої хазяїн — собака.
- Обличчя — це зрадник.
- Коли хочуть розізлити балагулу, йдуть за підводою пішки.
- Вимовляє вогненні слова І ллє воду.
- Добрий оратор не той, хто вміє багато говорити, а той, хто має що сказати.
- Бувають різні оратори: одні не знають, з чого почати, інші — як закінчити.
- Тягне слова, як клей, і все-таки не клеїться слово до слова.
- І зрячий може бути сліпим.
- Одним оком сліпий бачить на тобі більше, ніж ти двома.
- Сам себе лоскоче і сам сміється.
- Почаївські дівчата еміютьея ще до того, як їх лоскочуть.
- Ти, звичайно, правий, але бити тебе треба.
- Мойсей теж не міг словами подіяти на камінь — удари допомогли.
- Таких іде тринадцять на дюжину.
- Мідна монета хоч і блищить, а не золото.
- Попав, як у дзеркало дивився.
- Виміняв палицю на кийок.
- Крутиться, як телепень на чужому весіллі.
- Розсердився на кантора, то і в синагогу не ходить.
- Все на світі знає, тільки «годі» не знає.
- Коли зла господиня квасить капусту й варить борщ — те і те кисле.
- Оселедця вистачить на десятьох, курки — ледве на двох.
- Боже, вбережи від бердичівських багачів і уманських хасидів, від костянтинівських слуг і малинських вільнодумців, від кам'янецьких ходаків і одеських гультяїв!
- Десятеро торгується, а тільки один купує.
- Поки не почуєш, доти й не вадить.
- Що довше сліпий живе, то більше бачить.
- Палац у руїнах — все одно палац; купа гною заввишки з гору — все одно купа гною.
- Хто риє комусь яму, сам туди попаде.
- Йому плюють в обличчя, а він каже: йде дощ.
- Аби палиця — собака знайдеться.
- Скажи кішці, що млинець коштує гривеник, вона все одно його з'їсть.
- Птаха пізнають по пір'ю, нечупару — по халявах.
- Безрозсудний: може босоніж прийти до самого Господа Бога.
- Очі більші за шлунок.
- Він думає, що вхопив Бога за п'яти.
- Він не вартий, щоб земля його носила.
- Ле його не сіють, там він вродить.
- Вона страшенна марнотратка: за один ранок витрачає більше прокльонів, ніж інша жінка за цілий рік.
- З нього сиплеться, як із дірявого мішка.
- У нього завжди бутерброд падає маслом донизу.
- Один гріх тягне за собою інший.
- Почав про глечик, а закінчив про бочку.
- Вино ввійшло —.секрет вийшов.
- Одне — ротом, а інше — серцем.
- Виміняти різника на шкуродера.
- Осипати когось вогнем і сіркою.
- Один собака загавкає — всі собаки за ним.
- Вони роетуть на одній стеблині.
- Будувати вежі, що плавають у повітрі.
- Верблюд, що літає в повітрі.
- Ти топив людей, і тебе втопили.
- Він майстер зісватати кішку з півнем.
- Сам собі амвон збудував.
- Невіглас завжди вистрибує наперед.
- Він мастак звести стіну зі стіною.
- Він не відрізняє правого від лівого.
- Він подібний до порога, на який усі наступають.
- Прилипає, як горох до стіни.
- Схопив багато — нічого не схопив.
- Схопити вірьовку за обидва кінці.
- Оцет — син вина.
|