- Людина не від чого не повинна зарікатися.
- Людина мусить бути людиною.
- З-поміж усіх людських чеснот найголовніше — бути людиною.
- Душа — то скарб, та не кожен має до нього ключ.
- Якими очима дивляться на людину, такий вигляд вона має.
- Гість прийде на хвилю, а бачить на милю.
- Найдешевше і найдорожче — бути ввічливим.
- При злодієві не згадують про зашморг.
- Битому псові не показують палиці.
- Не все, що знаєш, треба говорити.
- Це ще велика різниця — чи знають, що говорять, чи говорять те, що знають.
- Поки не вимовив слова, ти над ним хазяїн, а вимовиш — воно хазяїн.
- Терпінням можна вичерпати криницю.
- Той, хто має власну гідність, менше шукає недоліків у інших.
- Книгу цінують не по обкладинці, а людину — не по краватці.
- Високо цінуй мудрість — вона возвеличить.
- Добра душа — хоч до рани прикладай.
- Рот, що розсипає перли.
- Він не зачепить і мухи на стіні.
- Розмовляти — срібло, мовчати — золото.
- Око розкаже, що на серці.
- Людина найближча сама до себе.
- Коли гість кахикає, у нього немає ложки.
- У хаті повішеного не згадують линву.
- Ліпше з розумним носити каміння, ніж з дурнями пити вино.
- Вивчити весь Талмуд — велика заслуга; навчитися хоч однієї чесноти — ще більша заслуга.
- Шана тому, хто її віддає, а не тому, хто її дістає.
- Доброго і шинок не зіпсує, а поганого і синагога не виправить.
- Будує повітряні замки, а ключі лежать у іншого.
- Мозок людини — колодязь: черпаєш з нього — він живе, перестанеш черпати — загниває.
- Дурень виказує себе, коли жартує.
- Той, хто не має розуму, мусить позичати його в іншого.
- І серед дурнів знаходиться розумний: той, хто мовчить.
- Дурні зневажають мудрість.
- Для осла однаково: чи він їсть квіти з клумби, чи сіно з копиці.
- Розумний з дурнем не жартує.
- Такий дурний, що не знає, 'для чого людині розум.
- Якщо ішаку відрізати вуха, він розумнішим не стане.
- Він став на рік старший і ні на секунду не розумніший.
- Шапка добра, а голова замала.
- Вчений дурень гірший за невченого.
- Дурні і кропива ростуть без дощу.
- Де ростуть дурні? Там, де їх не сіють.
- Глупота і гонор ростуть на одному дереві.
- Дурень завжди пишається.
- Не будь дурнем, з тебе не сміятимуться.
- І розумні роблять дурниці.
- Розумом можна полонити навіть лева, силою — мухи не піймаєш.
- Позичений розум не красить нікого.
- Вуха повинні чути, що рот говорить.
- Коли хочуть бути занадто розумним, завжди пошиваються у дурні.
- Злість робить розумного дурним.
- Розум і каяття завжди приходять пізно.
- Багато посмішок і мало розуму.
- Розумний розум ховає, дурень свою дурість виставляв.
- Осла пізнають по довгих вухах, дурня — по довгому язику.
- Розумному допомагає слово, дурневі й батіг не допомагає.
- Іноді найбільша мудрість — не говорити дурниць.
- Бійся цапа спереду, коня — ззаду, дурня — з усіх боків.
- Небіжчика оплакують сім днів, дурня — ціле життя.
- Один дурень може більше накупити, ніж десятеро розумних продати.
- Дурні не старіють, а вода не кисне.
- Краще ляпас від розумного, ніж поцілунок від дурня.
- Краще з розумним у пеклі, ніж з дурнем у раю.
- Радься з ким завгодно, а живи своїм розумом.
- Що дурень у собі має, те й виставляє.
- Коневі складають ціну по зубах, людині — по розуму.
- Яйця хочуть бути розумнішими від курки.
- Жив як дурень і вмер дурнем.
- Розумний дім будує, а дурень його руйнує.
- Тільки вродлива жінка може дозволити собі бути дурною.
- Для себе мало хто розумний, для інших усі розумні.
- Розумні успадковують славу, а дурні — неславу.
- Завдяки своєму капелюхові знає, що у нього є голова.
- Прикидається дурником, аби дурити інших.
- Може, яйця таки розумніші за курей, але вони швидко протухають.
- Коза теж має бороду, але ж вона лишається козою.
- Повна кишеня не заповнить порожньої голови.
- Кожне місто має свого юродивого.
- Яка користь з мудрої голови, якщо ноги її не носять?
- Я його бачу обома очима, а він мене тільки одним оком.
- Як усе ладиться, то й розумний.
- Коли працюєш головою, руки теж задоволені.
- Дерево в полі знає більше від нього.
- Коли живеш чужою головою, власна може відсохнути.
- Якщо дурень закине в город камінь, то й десять розумних не витягнуть.
- Борода виросла, а розуму не прибуло.
- Я йому свою голову не поставлю.
- Один дурень хвалить другого.
- Розумному досить моргнути — зрозуміє.
- Розумний втямить з одного слова.
- Те, що ти знаєш, я вже давно забув.
- Дурний, хоч ворота підпирай.
- Дурень сам себе хвалить.
- Дурень їде в кареті, а мудрий чимчикує пішки.
- Дурня пізнають по вчинках.
- Дурневі не можна показувати половину роботи.
- Дурість запам'ятовується.
- В раю ще немає стільця для проповідника.
- Аніж уклонятися ногам, уклонись голові.
- На таке питання і швець рабин.
- Мудрий — напівпророк.
- У рабина й прислуга може дати пораду.
- Слова треба зважувати, а не рахувати.
- Якби Бог до дурнів прислухався, то світ би запався.
- Гарно мовчати важче, ніж гарно говорити.
- Мудрості пасує мовчання, але мовчання — ще не мудрість.
- Дурень сам на себе донощик.
- Від дурня ніяких доказів не доб'єшся.
- Розумний навіть із шибениці врятується.
- Знається, як свиня на дріжджах.
- Коли дурня пошлють зачинити віконниці, він їх позачиняє в усьому місті.
- Коли дурня посилають на базар, крамарі радіють.
- Де розумному сумно, дурневі весело.
- Якби дурень не мій родич, я б теж сміявся.
- Чужий дурень — посміх, а власний — сором.
- Те. що лише дурні люблять солодке, вигадали розумні.
- Як прийде Месія, всі хворі вилікуються, тільки дурень залишиться калікою.
- Коли кажуть: «Дурні, ану геть з лазні!» — завжди знайдеться один, що питає: «А хіба, я не заплатив трояка?»
- Втратив гроші — ще не біда; втратив розум — усе втратив.
- Людям усе мало, тільки розуму всім вистачає.
- У дурня руки і язик — зайві.
- Краще зайшлий дурень, ніж свій мудрець.
- У кожному хедері свій дурень.
- Нащо розум, коли дурість випирає?
- Як не мають у голові, треба мати у ногах.
- Дурна голова не сивіє.
- Голова без розуму — як лампа без вогню.
- Коли сліпий біжить, і а дурний купує — обом непереливки.
- Краще у розумних бути підданцем, ніж королем над дурнями.
- Розумний розкаже, що побачив; дурень — що почув.
|