- Тому в житті везе, хто сам уміє везти.
- Не питай ледачого, чому він ліниться, йому ліньки відповісти.
- Хто за все береться, тому ніщо не вдається.
- Коли нічого робити, б'ються головою об стінку.
- Хто довго спить, у того короткі дні.
- Поки не розіб'єш шкаралупу, не доберешся до ядра.
- Людина мусить працювати, а Бог їй допомагати.
- Працювати проворному легко: він робить одне діло — працює.
- Ледачому важко: спочатку він мусить прогнати лінощі, а потім працювати.
- Якщо на току не молотиться, то в хаті колотиться.
- Живе діло просить їсти.
- Бог не пошле калачі, якщо лежати на печі.
- У ледаря дорога під ногами виростає.
- Бідність і лінощі — два брати.
- Ледачого добре посилати по ангела смерті.
- Якщо сіють — росте.
- В суботу навіть грішник у пеклі має відпочинок.
- Найважча робота — байдикування.
- Кіт у рукавичках мишей не ловить.
- Як виглядатимеш на чоботи тестя, ходитимеш босий.
- Не вміє навіть кішці хвоста зав'язати.
- Сам собі влаштував суботу.
- Ледар починає працювати, коли інші йдуть спати.
- Спершу навчись сам, потім учи інших.
- Нічого не робити — теж робота.
- Віз відпочиває взимку, сани — влітку, а кінь — ніколи.
- Натрудивея, як барабан на весіллі.
- Що маєш поїсти — з'їж завтра; що залишається робити на завтра зроби сьогодні.
- Приготуй собі замолоду — матимеш на старість.
- Найлегша робота — змусити працювати іншого.
- Краще, щоб ти був потрібний роботі, ніж робота — тобі.
- Багато ремесел — мало пуття. Ремесло — щит від злиднів.
- Ремесло не просить хліба, саме хлібом кормить.
- Як хочеш мати корівчину, то треба погнути спину.
- Найми слугу й зроби сам.
- Людина повинна все вміти і нічого не потребувати.
- Майстровий з голоду не помре.
- Не ремесло ганьбить людину, а людина — ремесло.
- Майстровими не народжуються
- Якщо батько візник, син знає, як коня запрягати.
- Не ангели ліплять вареники.
- Не так швидко робиться, як говориться.
- Розум і знання кращі за щире золото.
- Розумний той, хто знає найпотрібніше для себе, а не той, хто знає все. о
- Черевики носять на ногах, але щоб їх зробити, треба голову мати, о
- Якщо перший рядок написано криво, то увесь лист нікуди не годиться.
- Перо добре, якщо умієш його держати.
- Не питай у розумного, питай у досвідченого.
- Кантор співає, а півень кукурікає — це не те саме.
- З крикуна співак не виходить.
- Не використаєш своїх здібностей інші їх використають.
- Від бувалої людини дізнаєшся більше, ніж від ученої.
- Знання не дістають у спадщину.
- Наука не має меж.
- Коди не вміють писати, кажуть, що перо погане.
- Де знання — там мудрість.
- Птах не навчається музики — а вміє співати.
- Коза не ходить до танцкласу — а добре скаче.
- Наука коштує грошей.
- Учений єврей не стане хасидом, а невіглас — безбожником.
- Поки не побудував нове, не нехтуй старим.
- Зі снігу сирників не зліпиш.
- Книга без передмови — тіло без душі.Не закривай книгу, яка відкриває очі.
- Мова — це одежа, в яку вбирається думка.
- Письменник доти живе, поки читають його книжки.
- Благословенна людина, що має ремесло в руках.
- У доброго ремісника немає поганого інструменту.
- Робота — тато, а заробіток — мама.
- При доброму ділі добре й п'ятдесят процентів.
- Одна бджола не може принести багато меду.
- І чорна корова дає біле молоко.
- На стелі хліб не росте.
- Один працює, другий байдикує.
- Багато молитов і мало локшини.
- Теж мені велика мудрість бути пекарем! Беруть кавалок тіста і ліплять бублики.
- Сидиш у крамниці, як у в'язниці.
- Світ теж не створено в один день.
- Знати, що не знаєш,— наполовину знати.
- Хто готує страву по книжці і сіє по календарю, той має чорта лисого.
- Одне поліно печі не нагріє.
- У доброго майстрового тугий гаманець.
- Ножицями й праскою можна багато чого досягти.
- Робота має одну перевагу: ніколи навіть померти.
- Навіть кушнір мерзне, коли не має роботи.
- Ремісник без інструменту — солдат без рушниці.
- Коли працюєш, то й життя миле.
|
Єврейські 
