- Слово породжує слово.
- Спершу подумай, потім слово скажи.Добре слово дім збудує, погане зруйнує.
- Слово нагору піднімає, слово і з горн спускає.
- Шабля переможе одного, слово — армію.
- Доки меч поспіє, язик голову зітне.
- Злий язик гостріший за лезо.
- Злий язик світ розоряє.
- Довгий язик життя вкорочує.
- Од кинджала рана загоїться, та не од слова.
- Є такі слова, що і з пудом меду не з'їси.
- Бійся не гвинтівки, а плітки.
- Пліткар — як торба з горіхами: ворухнеш — заторохтить.
- Собака гавкає, вітер розносить.
- Не вір словам ворога.
- о Погана звістка швидко долітає.
- Із слів плову не звариш, потрібні рис і масло.
- Жарти до добра не доводять.
- Правду часом кажуть жартома.
- Правди не втаїш.
- Плач і сміх — брати, ш
- Так смійся, щоб і іншим було смішно.
- Сміх прикрашає не всіх.
- Хто сумує — тому сумно, хто веселиться — тому весело.
- У світі одні плачуть, інші сміються.
- Радість і горе — родичі.
- Горе породжує горе.
- Буває горе: прийде і піде, а буває, поки не розорить, не піде.
- Усякому своє горе — завбільшки як верблюд.
- Згорьований багато говоритиме, голодний — їстиме.
- Горе тому, хто від вовка втік, та в лапи ведмедеві попав.
- Не пізнаєш горя — не оціниш радості.
- Одне горе людини не вбиває.
- Доки серце не заболить, сльози не поллються.
- Нитка витончується — розривається.
- Вода очищає тіло, сльоза — душу.
- Минулого не наздоженеш.
- За минулим днем не жалкуй.
- Жаль гірший за отруту.
- Коли сонце сходить, зорі тьмяніють.
- Коли стіна валиться, курява здіймається.
- Не буває ночі без світанку.
- Без хмари не буває дощу.
- Без зими не буває снігу.
- Без вітру море не штормить.
- Без вітру й листя не ворушиться.
- Дощ іде і над морем.
- Усьому своя ціна.
- Усякій справі — свій час.
- Доки не прийде весна, дерево не зацвіте.
- З однієї квітки весна не починається.
- Квітка розцвітає, дивлячись на квітку.
- У році дванадцять місяців, і в кожного — свої плоди.
- Прийде час, доспіє і зелена груша.
- Спіла груша до землі хилиться.
- Груші, що влітку поспіла, осені не знати.
- Добрий день видно зранку, добрий рік — з весни.
- По дев'ятім березні лелека в гнізді.
- Вітер помер од холоду.
- Минув березень, минули турботи.
- Чотири пори року — як сусіди-вороги.
- Час — для того скарб, хто знає йому ціну.
- Рік схожий на день.
- День із нами не йде — мусимо із днем іти.
- Усе багатство — від землі.
- Земля годує людину.
- Од хліба й води життя щасливе.
- Засів — надія хлібороба.
- Щаслива нива, на яку не позирають горобці.
- Не зазеленіють сходи, які бачило вороння.
- У негоду більшає роботи.
- Просо сіють на вологім полі.
- Цвіт облітає з розквітлого дерева.
- Біля води дерево швидко росте, та швидко й старіє.
- Плодове дерево тим більше гнеться, чим більше на ньому плодів.
- Не всяке дерево — сосна.
- Троянда без сонця не розквітне.
- Скільки засохлої троянди не поливай — не зазеленіє.
- Птах зі своїх крил податку не вимагає.
- У птаха, що живиться м'ясом, дзьоб гачком.
- Курка злітає лиш до сідала. Н8
- Забіякуватий півень вгодованим не буває.
- Угледівши пшеницю, горобець пастки не помічає.
- Горобця боятися — проса не сіяти.
- Змія здихає від своєї ж отрути.
- Черепаха з-під свого панцира не вийде.
- Біля мурашника нічого не росте.
- Лисиця біля псарні не живе.
- Далеко від м'яса лисиця не забіжить.
- Ведмедя ловлять ведмежам.
- Ведмедя пізнають по лапах, лисицю — по хвосту.
- Худоба без господаря — здобич хижака.
- Вовкові ягняти не довіряй.
- Пилюка від стада — вовковим очам відрада.
- Із вовчої пащі ягняти не вирвеш.
- Господар за вкраденим горює, вовк — за тим, що лишилося.
- Перелічених овець вовк не поїсть.
- Вовка боятися — овець не тримати.
- Коли нема солі,— вівці лижуть каміння.
- Тисяча овець знаходить притулок під одним деревом.
- Навесні добре ягня, восени — курча. Трава шлунка волові не коле.
- Якби віл був завбільшки з верблюда, то верблюд був би завбільшки з гору.
- Верблюда з ложки не напувають.
- Хоча й близько верблюд пасеться, та далеко бачить.
- Верблюд свого горба не бачить.
- Добрий кінь — мрія хороброго.
- Доброму коневі й ціни нема, поганого й задарма не бери.
- Не знаєш коня, ззаду не підходь.
- Сумирний кінь часом дуже хвицає.
- Не заходь у хлів попереду віслюка.
- Коли немає коня, і віслюком до млина поїхати не сором.
- Віслюкові оберемок трави над усе.
- Віслюкове черево фіалками не наситиш.
- На хвицання віслюка не ображаються.
- Скільки віслюка не бий-мулом не стане.
- Віслюка призначили ковалем, а він спершу себе підкував.
- Запросили віслюка на весілля. «Певно,— сказав,— треба воду носити».
- Це було тоді, коли віслюк шкутильгав.
- Не здихай, віслюче,— прийде весна, зазеленіє трава.
- Тоді твоє слово справдиться, як віслючий хвіст до землі доросте.
- Собака, що дуже гавкає, не кусається.
- Собака, що багато гавкає, накликає на стадо вовків.
- Собаки гризуться — перехожому пощастило.
- Не вір собаці, що накульгує.
- Собака кульгає, поки вовка не побачить.
- Собака на свого хазяїна не гавкає.
- Не вдариш собаки — не вкусить.
- Море не помутніє від того, що собака напився води.
- Коли собака навчиться їсти виноград,— сад опустіє.
- Погнався собака за іншим, а хліб із маслом кішці дістався.
- Нема для миші сильнішого звіра за кота.
- Од голодної кішки миша не втече.
- Людина умивається вранці, кішка -увечері.
- Вода солодша за гранатове вино.
- Велика користь од води, та велика й шкода.
- З водою та вогнем не жартують.
- Вода собі дорогу знайде.
- Вода зійде, пісок зостанеться.
- Бігла вода струмком раз, побіжить і вдруге.
- Що вода принесе, те й забере.
- Річка не щодня колоди приносить.
- Коли воду з моря ложкою черпати,-її не поменшає.
- У проточній воді намулу не буває.
- З пересохлого джерела води не нап'єшся.
- У новому глеку вода завжди холодна.
- Випробувана сироватка краще, ніж невипробуваний кисляк.
- Ціну риби у воді не складають.
- На те й море, щоб риба в ньому водилась.
- Велика риба у великому морі водиться.
- Щоб риба не втекла, хапають за голову.
- Риба смердить з голови, вода каламутніє з витоку.
- М'яса й риби в одному казані не варять.
- У киплячу юшку води не доливають.
- Вогонь — зимова троянда.
- Біля вогню труту не тримають.
- Вати біля вогню не кладуть.
- У печі, де палає вогонь, хліба не печуть.
- Кремінь там потрібен, де немає вогню.
- У недоглянутого майна багато господарів.
- Коли в пастуха забагато масла, він змазує ним палицю.
- Апетит — у зубах людини.
- Перший шматок — найсмачніший.
- Руки миють не по обіді, а до обіду.
- Мигдаль не для того, щоб наїдатися, а для того, щоб смакувати.
- Шашлику не їли, а від диму послїпли.
- Більше диму, ніж шашлику.
- Чуяшм хлібом ситий не будеш.
- Поклади свій хліб на мій, та їя« і знизу, і зверху.
- Коли сіль зачекає, господар хліба принесе.
- Хліба калачем не заміниш.
- Коли б цукор мав зуби, він би сам себе з'їв.
- Хоч солодкий цукор, та хліба не замінить.
- Яєчні в дірявій сковорідці не підсмажиш.
- З млина йду я, а ти чого в борошні?
- У криницю смітити, а звідкіля ж воду пити?
- Лисому його шапка подобається.
- Під усякою шапкою лиш одна голова.
- Була б голова ціла — шапка знайдеться.
- Лисий Хасан чи Хасан лисий — хіба не однаково?
- Що не народжується, не помирає.
- Від смерті нема ліків.
- Смерть у людини за вухом.
- Смерть не жаліє ні старого, ні малого.
- Страх смерті страшніший за саму смерть.
- Бійся холоду, щоб не знати хвороби.
- Доброї хвороби не буває.
- Не такий здоровий, щоб ходити, не такий хворий, щоб лежати.
- Хочеш, щоб не боліли зуби,— покажи їх сонцю.
- Вино — не тан, не всякому його пити.
- Не питимеш — посміховиськом не станеш.
- Хто вино п'є, у того батьки плачуть.
- Напоїли цапа вином, пішов із вовком битись.
- Із сотні голок сокири не буде.
- На болоті дім не збудуєш.
- Удачі за гроші не купиш.
- Розбитому посуду ціни нема.
- Втрачена волосина мотузком здається.
- Була б дорога прямою — не перекинувся б віз.
- Річ дешева обходиться дорого, дорога — дешево.
- Не все кругле — яблуко.
- Не все біле — сніг.
- Без музик не танцюють.
- Де зурна грає, там і танцюй.
- Розтривожене серце — що повновода ріка.
- Казав одяг: «Шануй мене поміа; речей, шануватимуть тебе поміж людей!»
- Спершу скажи собі, потім — іншим.
- Обов'язок язика — добре слово казати.
- Поки слово в роті — твоє, вилетить — чуже.
- Добре, коли вірьовка довга, а слово — коротке.
- Слово — як гума: що більше його розтягуєш, то довшим стає.
- Сам розказую, сам і слухаю.
- Кожному, хто говорить, потрібен слухач.
- Всяк говорить те, що знає.
- Ласкаве слово солодше за мед.
- Солодкий язик тисячі шабель відповідь дасть.
- Добре слово і змію з нори виманить
- І камінь зазеленіє, якщо до нього з душею підійти.
|
Вірменські 
