- Добре ім'я дорожче за всі скарби світу.
- Добре діло і у воді не тоне.
- Іди з доброю людиною, бери добрий приклад.
- Від троянди пахощі, від людини — людяність.
- Я не казав: «Не будеш царем!» Я казав: «Не будеш людиною!»
- На добро добром — справа кожного, на зло добром — справа відважного.
- Поганий день стане добрим, поганий чоловік — ні.
- Краще хороше дерево, як погана людина.
- Криве дерево від того, що його обтешуть, не випрямиться.
- Погане дерево погано й тесати.
- Із кривого димаря дим прямо не в'ється.
- У дірявому глеку вода не втримається.
- Кривою лінійкою прямої лінії не проведеш.
- Поганій козі чиста вода не до смаку.Одне погане мишеня тисячу карасів зіпсує.
- Вороні з орлом не змагатися.
- Не будь солодким, щоб не ковтнули, не будь гірким, щоб не виплюнули.
- Не будь надто солодким — мухи обсідатимуть.
- Хто себе не шанує, інших шанувати не вміє.
- І сам на людину не схожий, і інших за людей не має.
- І ти такий, і він такий — і обоє ви одного поля ягідки.
- Буде чесний волосиною — не порветься, буде шахрай колодою, однак зламається.
- Обтесаний камінь на землі не лежатиме.
- Про розум людини судять по її життю.
- Розум — від природи, за гроші його не купиш.
- Вік розумові не завада.
- Розум не росте з бородою.
- Розум не в бороді, а в голові.
- Коли б мудрість була в бороді, козел був би пророком.
- У старшого розум більший.
- Розум молодого — млин без води.
- Краще бути сліпим очима, ніж розумом.
- Шапка велика, та під нею порожньо.
- У порожньому карасі дзвону багато.
- Що в дитинстві набудеш, на те під старість зіпрешся.
- За молодих літ нажите — золото під старість.
- Починай змалку, щоб встигнути дорослим.
- Не той знає більше, хто більше жив, а той, хто більше ходив.
- Той довго жив, хто багато бачив.
- Знання — золотий браслет на руці.
- Краще знання, ніж багатство.
- Хто багато читає, багато й знає.
- Хто читає, той людина.
- Читання — хліб, покладений людині за пазуху.
- Чорні літери красні дні приносять.
- І озеро збирається по краплині.
- Знання — немов струмок: збирається по краплині, а виллється — і нема йому кінця-краю.
- Хто підіймає великий камінь, кинути його не збирається.
- Умілий ремісник голодний до обіду, невмілий — до вечора.
- Добре ремесло в могилу не забирай.
- Не талант знати, талант утримати.
- Не в тім річ, щоб учити, а в тім, щоб сприйняти.
- З однієї квітки змія робить отруту, бджола — мед.
- Захотіла ворона перейняти куропатчину ходу, та й свою забула.
- Побачене певніше, ніж почуте.
- Тому, хто слухає, кажи раз, хто не слухає,— тисячу.
- Не роззявляй рота, краще розплющ очі.
- Вір баченому, а не почутому.
- Несолону страву можна посолити, дурного уму-розуму не навчити.
- Розумний і на гарбі зайця наздожене.
- Із розумним каміння носи, з нерозумним і плову не їж.
- Краще з розумним каміння тягати, як з дурнем бенкетувати.
- Розумний працює, дурень дивиться.
- Краще бути сліпим, аніж дурним.
- Дурень то плаче, то радіє.
- Краще сльози мудрого, ніж сміх дурня.
- Загадай дурневі роботу, він тобі завдасть ще більшої роботи.
- Дурневі справу довіряй, та сам перевіряй.
- Камінь, який закинув у колодязь дурень, тисяча мудреців не дістане.
- У дурня пшениця сушиться на даху.
- Дурневі щодня Новий рік.
- Потрапив дурень на весілля та й каже: «Тут живеться краще, ніж у нас!»
- Із рук дурня шпаки вилітають.
- Голова дурня не швидко сивіє.
- Каже таке, аж віслюк у стійлі реве.
- У дурня пиріг завжди великий.
- Дурний сказав, розумний повірив.
- В очах дурня і розумний — дурень.
- Такий мудрий, що поміж двох віслюків вівса не розділить.
- Хвіст собачий сім років випрямляли, а він кривим зостався.
- Віслюк є віслюк, та бувають люди, гірші за віслюка.
- Сорок разів побував у Єрусалимі, а віслюком зостався.
- Скільки б віслюка не чистили, конем не буде.
- Пішов буйволом, повернувся віслюком.
- Звідкіля віслюкові знати, що таке мигдаль?
- Коли віслюків прив'язати поруч, вони засвоять норов один одного.
- На смирного віслюка сідають двоє.
- Із кривим віслюком у караван лізе.
- З коня пересів на віслюка.
- На віслюкові сидить, віслюка шукає.
- Розсердився на віслюка, а б'є попону.
- Загубив млина, а шукає жорна.
- Хати не має, а дверей шукає.
- Хотів брову підправити, а вибив око.
- Хоче голку купити, а питає, почім пуд сталі.
- Ти йому про справу, а він тобі про страву.
- Ще й торбини не пошив, а вже йде по груші.
- Доки шубу знайшли, зима минула.
- Дві ноги в один черевик узув.
- Своє горе забув, з чужого горює.
- Доки в сусіда вовк вівці не вкрав, своїх не стеріг.
- Ледь ноги навчився переставляти, а вже хоче риссю бігти.
- Із помитої маснички масло хоче їсти.
- Не знаючи, хто помер: «Ой-йо-йой!» — волає.
- Кожного, хто привітається, має за друга.
- Втративши волів, хліва не зачиняють.
- Води не бачивши, не роззувайся.
- Доки немає коня, підкови не шукай.
- Як нема конюшні, коня не купуй.
- Якщо голова не пролазить, не сунь тулуба.
- Перш, ніж увійти,—подумай, як виходитимеш.
- Із дияволом у м'яча не грають.
- Вранці вечірньої новини не розповідають.
- Щасливий підійде до голих скель — і ті зазеленіють.
- Невдаху і на верблюді собака вкусить.
- Невдаха піде до моря — і те пересохне.
- Безпорадний кропиву їсть,
- У маленьких постолах, та з великою пащекою.
- Дуже гриміло, та дощу не було.
- Сам короткий, а язик довгий.
- Сидить у селі, а гавкає на всю губернію.
- Дали копійку, щоб заговорив, а тепер і за дві не спиниш.
- Два вуха для одного язика — знай, кому черга яка.
- Хто у ступі товче, а хто гехкає.
- І без півня розвидниться.
- Ще й півнем не став, а вже кукурікає.
- Замість гір голос подають ущелини.
- Базіка в біді диявола тішить.
- Голова базіки дірява.
- Хто говорить перший, не знає, що скаже наступний.
- Мовчун змусить замовкнути й базіку.
- Язик не мовчить, коли серце болить.
- У кого багато горя,— хоче ним поділитись.
- Що ж мені, і на зурну не грати, щоб твого віслюка не злякати?
- Пісень багато знаю, та голосу не маю.
- Язик у винуватого короткий.
- Сядьмо криво, поговорімо прямо.
- Списа в мішку не втаїш.
- Торба брехні розв'язана.
- Брехня брехунів дім руйнує.
- Брехливий сам себе обкрадає.
- Брехун завжди повинен мати свідка.
- Брехливий хоч і правду скаже, ніхто не повірить.
- Не кожній сивій бороді вірять.
- Коли ти дно мідного казана, я — його покришка.
- Поміж хвальковитих нема талановитих.
- Хвалько до часу хвалиться.
- Хвалько і в торбину залізе.
- їж великий шматок, та не хвались.
- Не хвалися сам, нехай люди хвалять. 93
- Хвалений віслюк багнюкою не піде.
- Сидить собака під ожередом соломи та й каже: «Яка в мене тінь велика!»
- Біжить собака під гарбою і вважає, що тягне гарбу.
- Дивується півень на даху: «І як це будинки мене витримують?!»
- Хвалився один: «Як ухоплю тебе за бороду та як потягну по світу!» А другий: «І ти зі мною будеш!»
- Милується своїм голосом і віслюк.
- Спитали жабу, чому весь час кумкає. «Милуюся своїм голосом!» — відповіла.
- І солов'їні пісні віслюкові ревом видаються.
- Гордого на вулиці побили, а він дома не признався.
- На нозі й постола, а на голові — троянди.
- У вологому місці не лежатиме.
- І плову з куркою не їсть.
- Цибулі не їсть, щоб серце не боліло.
- І айви вашої не їстиму, і вола вашого не поганятиму.
- Сковорідка й та не скаже, що дно в неї — чорне.
- Замість сокола суддею стала ворона.
- Ведмідь на ліс образився, а ліс і знати не знає.
- Витівки лисиці хитрі лише для курки.
- І хитра лисиця часом обома лапами в сильце попадає.
- Зовні — дзеркало, всередині — лезо.
- Народився на сім днів раніше за диявола.
- Дізнається, і копи диявол під землею часник їсть.
- Він і постоли диявола за день зносить.
- Із усякої пастки вирветься.
- Так увійде, що не бачитимеш, так вийде, що здивуєшся.
- На змію плюне — і та здохне.
- Сім морів ниткою пряжі забарвить.
- Він і чортополох за фіалку видасть.
- З вовком ягня з'їсть, з господарем погорює.
- Скелю побачить — стане козою, воду побачить — рибою.
- У чий човен сяде, того й хвалить.
- Нахаба присмирніє лише в могилі.
- Пусти за двері — він і на голову сяде.
- Мало, що на коліна сів, ще й бороду смиче.
- На моїй голові вчишся голити?
- Хіба я на те повісив бубон, щоб ти в нього бив?
- Йому хоч кіл на голові теши, а він знай свого віслюка поганяє.
- Що йому не кажи, а він у свою дудку дме.
- Грошей за килим не платив, а посередині всівся.
- Верблюдів оглядають, а жаби й собі лапки простягають.
- Я його — в отару, а він — у кошару.
- Сам віслюк, а сіно іншому підкладає, о
- Сам віслюк, а рептух на чиюсь шию вішає.
- Не хочу брати, поклади в кишеню сам.
- Цьогорічний горобець торішнього цвірінькати вчить.
- Коли б кожне ворошгае «кар» приносило негоду, люди ніколи не бачили б сонця.
- Доки сорок горіхів укупі не побачить, каменя не кине.
- Бережись води, що не дзюрчить і не шумить.
- Збираєшся комусь яму копати,— копай на свій зріст.
- Щоб тисячу ворон прогнати, доеить і грудки.
- Свині килима не стелять.
- Проханням свиню з поля не проженеш.
- Свиня зірок не бачить.
- Од свині ані молитви, ані мацуну'
- Охайний нечупарі не до душі.
- Ти мені дуже до душі, та я собі ще миліший.
- Він — як та курка: їсть у нас, а несеться в сусіда.
- Совість на базарі не продається.
- Безсоромному плюнули в обличчяу а він: «Дякувати богові, дощ іде!»
- Скромний посоромився відповісти, а безсоромний еказав: «Він мене боїться!»
- По щедрості руки судять про серце
- Хто дає дев'ять, дасть і десять.
- Серце широке, та руки короткі.
- Давати не бійся, брати не соромся.
- Грушу — мені, яблуко — мені, та й айва серцю бажана.
- Шлунок ненажери — бездонна ущелина.
- Віслюк здохнути ладен, тільки б од цього була шкода господареві.
- Краще мені й однієї корови не мати, тільки б у сусіди двох не було.
- Копійку у сорок вузлів зав'язує.
- За копійку й мишу заріже.
- Сердитий рано старіє.
- У саду невдячного ані троянди, ані фіалки не цвітуть.
- Хто погано пильнує своє добро,— злодієві друг.
- Спритний злодій і господаря в злодійстві звинуватить.
- Хто зі злодієм живе, злодійству навчиться.
- І хто голку вкрав, і хто верблюда — однаково злодій.
- Той, хто украв яйце, украде й коня.
- Коли б злодійством збагачувались, миша була б найбагатшою.
- Кишеня в злодія дірява.
- У злодія дорога одна, у переслідувачів — тисячі.
- Злодій і тіні своєї боїться.
- Злодій під стіною не стане — боїться, що на нього впаде.
- Боягузові вночі й кішка девом видається.
- Од страху віслюк біжить швидше за коня.
- У миші спитали, чого вона така мала. «Од страху перед кішкою!» — відповіла.
- Хотів би я бачити мишу, яка повісила б кішці на шию дзвіночок.
- Кішка ловить мишей собі на поживу, а господар гадає, що в нього хоробра кішка.
- Біля своєї нори і миша смілива.
- Навчилось осля ревти та й каже: «Піду з вовком воювати!»
- Боягуз і ведмедя дядьком назве.
- Од страху й ведмідь реве.
- Дома — півень, між людьми — курча.
- Кого вжалила пістрява змія, той і строкатого мотузка боїться.
- Коли дерево падає, лісорубів знаходиться багато.
- Він від гострої шаблі обличчя не відверне.
- Кішку розлютиш — в обличчя тобі кинеться.
- Краще померти, як зазнати ганьби.
|
Вірменські 
