- Праця — володар світу
- Праця й гори зрівнює.
- Найсолодший плід — плід праці.
- Немає нічого такого, чого б людина, захотівши, не зробила.
- Захотіти — наполовину зробити.
- Склав план — зробиш діло.
- Діло розумом робиться.
- Спершу обміркуй, потім за діло берись.
- Спершу діло зроби, а тоді хвались,
- Од хвалька роботи не діждешся.
- Уважно вислухаєш — багато чого навчишся.
- Дві руки для однієї голови.
- Слово і діло — брати.
- Не так слово важливе, як діло.
- Між словом і ділом — гори й ущелини.
- Зробиш — знайдеш.
- І плуг без діла іржавіє.
- Камінь, що котиться, мохом не обростає.
- Натомлені руки — спокійне серце.
- Хто працюватиме — їстиме.
- Хто працює — не голодує.
- Що накришиш, те й з'їси.
- Як обмолотиш, так і з'їси.
- Скільки під деревом не лежи, груша сама в рот не впаде.
- У ліс не підеш, горіхів не збереш.
- Хочеш молока — держи корову.
- Коли верблюдові потрібна колючка, простягне шию.
- Орач спини не зігне — добрий врожай не виросте.
- Доки вогню не розведеш, хліба не спечеш.
- Більше замісиш, більше й спечеш.
- Не вколовшись, троянди не зірвеш.
- Хто влітку в тіні лежатиме, у того взимку худоба здихатиме.
- Не вдариш об глек, дзвону не почуєш.
- Звідкіля глеку в тіні знати, як сонце гріє?
- Хто воду носить, глек розбиває.
- Хто змайструє глек, припасує і вушко до нього.
- В усякої справи початок важкий.
- Коли за діло десятьма пальцями не взятися, на десять років розтягнеться.
- Поспішатимеш за вершником — пішого наздоженеш.
- Можна відійти, та не можна забути.
- Хто косо дивиться на своє ремесло, уволю не їстиме.
- Старанність і майстерність — сестри.
- Олень стріли боїться, діло — майстра.
- У майстрових руках ремесло в полоні.
- Хист на базарі не продається.
- Поганий майстер ремесло ганьбить.
- Буває, що у коваля кінь непідкований.
- Добрий косар косить добре і в полі, і в горах.
- У косаря коси не віднімають.
- Добрий пастух як захоче, матиме масло і від барана.
- У рибалки риба завжди свіжа.
- Він і з пуху фортецю зведе.
- Ціну золота знає ювелір.
- Доброго вола видно в ярмі.
- У кого око гостре, а в кого — серп.
- Хто б'є по підкові, а хто — по цвяхові.
- Доброго коня поганяй вівсом, поганого — батогом.
- Щоб віл помагав тобі, доглядай за ним.
- Даси віслюкові менше вівса, менше й оратиме.
- Курка по зернятку клює, проте наїдається.
- Ліс багато чому навчить того, хто його любить.
- Не всяк, хто в ліс іде, знає, як його рубати.
- Перевантажений караван далеко не піде.
- Якщо камінь не під силу,— не піднімай
- Хто дім не будував, думає, що стіни із землі виростають.
- Наріжний камінь косо покладеш — уся стіна перекоситься.
- Із круглого каменя дім не збудуєш.
- Скільки не співай, піснею поля не зореш.
- З малого починай, досягнеш великого.
- Хто дуже спішить — двічі відпочиває.
- Не кажи: завтра зроблю,— на завтра інша робота буде.
- Сади дерево вчасно.
- Зриваючи яблуко, згадай, хто його виростив.
- Яблуню иа те й садять, щоб яблука їсти.
- У квітні посіє — жатиме, у травні — нічого не матиме.
- Буває, що рік годує день, буває, що день — рік.
- Роботи — на день, клопоту — на рік.
- Робота — з променем сонця, сон — з променем зорі.
- Роботящому діла багато, ледачому тіні.
- Віслюка з волом у ярмо не запрягають.
- Лінивий кінь од каравану одстане.
- Лінивому на тижні сім неділь.
- Згадай йому про роботу,— в нього болить голова.
- Ледар до обіду здоровий, після обіду хворий.
- Хай навіть масло горить, він з місця не зрушить.
- Через лінощі і віслюка дядьком зватиме.
- Ладен віслюка дядьком назвати, аби лише за нього працював.
- Ледача кішка миші не зловить.
- Руки в ледачого завжди до плову тягнуться.
- Коли їдять — нероба здоровий, коли працюють — хворий.
- Їсть, як верблюд, працює, як віслюк.
- Хто їсть лівою рукою,— не наїсться.
- Я пан, і ти пан, а хто ж муку молотиме?
- Людина, яка не хоче працювати, шкідлива для суспільства.
- У лінивого довгий язик.
- Де хліб, там і життя, де вино, там і неробство.
- Зерно від полови відвівають на току.
- Порожньої ложки до рота не підносять.
- Млин без води не меле.
- Доки води не скаламутиш, риби не впіймаєш.
- Рибалка води не боїться.
- Доки джерело не пересохне,— ціни воді не знатимуть.
- Хто у воду не впаде, плавати не навчиться.
- Поки до води не дійдеш, холош не закочуй.
- Доки в двері не постукаєш, їх не відчинять.
- Щоб полити свій сад, не чекай дощу.
- Повертай так, щоби не згоріли ні рожен, ні м'ясо.
- Голкою дороги не міряють.
- Ще й осла не купив, а вже сідло шиє.
- Кроїти не вміє, а ножиць із рук не випускає.
- Не труси дерева, з якого знято плоди.
- І тополя дуже висока, та плодів не дає!
- Багато чого не зробиш, поки не вивчишся, але багато треба зробити, щоб вивчитись.
|
Вірменські 
