|
Словом і місто можна здобути |
|
|
|
- Добру пісню не зашкодить і повторити.
- Гарне слово язикові не вадить.
- Самими словами мішка не наповниш.
- За «майже» нікого ще не повісили.
- Круті слова кісткам не біда.
- Хто з тобою пліткує, той і тебе задля плітки не пошкодує.
- Лихі новини ніколи не баряться.
- Добра новина, як новин нема.
- Слово вчинкові — як брат.
- Від слова до вчинку далеко.
- Найкоротша відповідь — вчинок
- Щедрий на слово — скупий на діло.
- Багато хвальби, та мало пудингу.
- Хто не має справного язика, хай має справні руки.
- Багато балачки — багато й брехні.
- Дарма не кричи, а своє роби.
- Багато галасу знічев'я.
- Говорить дев'ять слів одразу.
- На все своя черга, окрім плітки.
- Бід гарних слів пастернак не посолодшає.
- Рот тримай стулений, а очі розплющені.
- Сьогодні подумай, а завтра скажи.
- Добре, що зуби стережуть язика.
- Як у дуврському суді: всі говорять, а слухати нема кому.
- Говорити, не думаючи,— все одно, що стріляти, не цілячись.
- Сім разів поверни язиком, перше ніж сказати.
- За слова більше людей кається, ніж за мовчанку.
- Всяку їжу можна їсти, та не всяке слово можна казати.
- Гляди, щоб своїм язиком сам себе не зарізав.
- Язик говорить — голова розплачується.
- Язик перед розумом біжить.
- Охочому сперечатись слів не бракує.
- Так зав'яже вузла язиком, що не розв'яже й зубами.
- Зацитькати — не значить переконати.
- Довгий язик у того, у кого короткі руки.
- Обіцянка — як борг.
- Обіцянка — переддень давання.
- Краще зразу відмовити, ніж довго обіцяти.
- Поки обіцянку виконає, можна й дочку заміж віддати.
- Добра рада ніколи не запізня.
- Коротка рада — добра рада.
- Байдуже, хто радить, аби добре.
- Застерегти — все одно що озброїти.
- Мовчанка мишу ловить.
- Мовчанка — коштовна оздоба для жінки, але її рідко носять.
- Коли припече, кожен дотепний.
- Від дотепності не забагатієш.
- Хоч і великий дім, а двом дотепникам тісно.
- Жартома часто й правда мовиться.
- От якби «коли б» та «якби» та були б казанки та кухлі (то й лудильники не мали б що робити)!
- Якби бажання б„ їй кіньми, жебраки б верхи їздили.
- Якби небо та впало, ото б ми жайворонків наловили!
- Не давай ні поради, ні солі, поки не попросять.
|