- Той не падав, хто не видирався вгору.
- У кожному вині осад.
- Кожен біб має свою чорну цятку.
- Про вади людини на лобі у неї не написано.
- І в головку цвяха не кожен влучить,
- З двох чорних одного білого не буде.
- Чорний чорним уже й буде,
- Як спіткнувся — то, може, ще п не впаде.
- Хто з кульгавого сміється, хай рівно ходить.
- Сидить, як кіт на гарячій цеглині.
- Такий, що й жердиною гидко доторкнутись.
- Він наче бик у посудній крамниці.
- Поганин той вітер, що добра не приносить.
- З'їдений хліб швидко забувається.
- Cобаки у кожній країні кусаються.
- Хто ходить босий, хай не садить колючок.
- Коли голова з воску, не ходи на сонці.
- З поганого м'яса доброї юшки не буває.
- Себелюбство — кепський радник.
- Нікого так не стережись, як самого себе.
- Лихий чоловік сам собі пекло.
- Найлегше самого себе ошукати.
- Той порожнісінький, хто собою лише повен.
- Нечистому сумлінню й ката не треба.
- Нечиста совість — як тисяча свідків.
- Винуватому здається, що про нього тільки й мови.
- Перше на себе озирнись. а тоді мені докоряй.
- Міряє чуже зерно своїм бушелем.
- Кому добре ведеться, тому все недогода.
- Примха перед вітром іде.
- У кого зуби болять, V того ближні винні.
- Буркунові спокійно не сидиться.
- Підозра має вдвічі більші очі.
- Силою в довіру не ввійдеш.
- Не догодиш усьому світові, та ще й власній жінці.
- Хоч не кусючий, зате гавкучий.
- Як не може вкусити, то хоч дряпне.
- Хто погрожує, той рідко вдаряє.
- Пес гавка на Місяць, а тому й байдуже.
- З кротовини робить верховину.
- «Оце куряву ми збили!» — сказала муха колесам.
- Порожня бочка дужче торохтить.
- Базікало гірше від злодія.
- Твоя таємниця — твій бранець; випустиш її — станеш її бранцем.
- Не всі ті мисливці, що в ріжок сурмлять.
- Пиха снідає в достатку, обідає у злиднях, вечеряє в ганьбі.
- Гордий розум і жебрацький гаманець ідуть у парі.
- Пихатий, як пес із двома хвостами.
- Почервонів, як чорний собака.
- Віз надмірної цікавості й кіт здох.
- Над горням стояти -окропу не діждати.
- Як собака на ярмарку: і тут, і там, і всюди.
- Зневага — найгостріший докір.
- Ганьба — не грім, хіба що влучить.
- Краще зовсім не чинити, ніж, вчинивши, пожаліти.
- Тяжка рана загоїться, та лиха слава не розвіється.
- Хто має лиху славу, той мовби наполовину повішений.
- Якщо палиця крива, тінь прямою не бува.
- Не все таке, як здається.
- Має сумління таке широке, як каптур у моряка.
- Собака й без хвоста собакою буде.
- Галка в павичевому пір'ї.
- Нечесний з одним — нечесний і з двома.
- Вада натягає машкару, бо знає свою бридоту.
- Як не любиш, коли дзвонить, нащо смикаєш за мотузку?
- Червоніє, коли чує, але не соромиться, коли робить.
- Дивиться в один бік, а гребе в другий.
- Не май двох облич під одним каптуром.
- Принада приховує гачок.
- Біла рукавичка, та брудна рука.
- Залізшій кулак в оксамитовій рукавичці.
- На язиці мед, а в серці — жовч. В далекої птиці гарне пір'я.
- Одного пенса вартий, а на два розмальований.
- І з зайцем біжить, і з хортом полює.
- Хвалиться вином, а оцтом торгує.
- Позбувшись хвоста, лисиця і інших до того намовля.
- На старість лисиця йде в черниці.
- Святим на чужині — чортом удома.
- Ближче до церкви — далі від бога.
- За хрестом чорт причаївся.
- Прочани рідко святими вертаються.
- Погана та процесія, в якій чорт несе свічку.
- Де бог має церкву, там чорт ставить каплицю.
- Стережи своїх гусей, коли лис проповідь читає.
- Чернець «не украдь» промовляє, а сам гуску в рукаві тримає.
- Хрест на грудях, а дпявол у серці.
- Одним лицем до бога, а другим до диявола.
- Такий, що й масло у нього в роті не розтане.
- У нього хліб з обох боків намащений.
- Пливе під кожним вітром.
- Лис багато знає, ловець іще більше.
- І вовк, і лисиця з однієї ради.
- Купує і продає, а сам живе на збитки.
- І рідного батька при картах обдурить.
- Купив лисячу шкуру за три пенси, а хвоста продав за цілий шилінг.
- Стережися мовчазного пса і тихої води.
- Тихо — воно й краще, як сказала лисиця, відкусивши півневі голову.
- Злостивість сама собі найбільше шкодить.
- Коли зійшлись улесники, диявол може спокійно спати.
- Кіт запрошує мишу на бенкет.
- Що більше гладити кота, то вище він задирає хвоста
- Заздрощі цілять в інших, а ранять себе.
- Заздрість нікого ще не збагатила.
- На сусідській землі краще родить.
- За дарунок доводиться платити.
- В небіжчиковпх черевиках не находишся.
- Від пожадливості п мішок рветься.
- Лис і посивіє, а добрим не стане.
- Кусень за куснем вовк усю вівцю з'їсть.
- Кіт заплющує очі, коли краде сметану.
- Око більше за черево.
- Для його млина всі вітри добрі.
- Він і серед пустелі на гроші розживеться.
- Відкусив більше, ніж може пережувати.
- Яблука по той бік паркану найсмачніші.
- Поки сир до короля донесуть, половину самі розберуть.
- У нього волосся крізь каптур росте.
- Хоче один пиріг двічі з'їсти.
- Пхає ноги під чужий стіл.
- Не той бідний, хто мало має, а той, хто багато жадає.
- Хабара не бере, але руку простягає.
- За все вхопишся — все й утратиш.
- Коли пси кількох зайців гонять, жодного не здогонять.
- Можна й власного пса довести до того, що тебе покусає.
- Від каменю дарма співчуття чекати.
- Вогонь і вода жалості не знають.
- Що в голого просити, що в скупого.
- У скнари і спина, і живіт служать кишені.
- Скнарість нічого додому не приносить.
- З чужого гаманця кожен уміє платити.
- Гроші в кишені дірку пропалюють.
- Що легко прогайнуєш, те потім тяжко потребуєш.
- Як будень у шатах, то свято у лахах.
- Хто має чотири, а витрачає п'ять, тому гаманця не треба.
- Від страху ліків нема.
- Страх краще від садівника стереже сад.
- Серце в черевиках опинилося.
- Хто куща боїться, птахів не наловить.
- Ще й не болить. а вже кричить.
- Хто всі небезпеки наперед бачить, той ніколи в море не попливе.
- Хто боїться смерті, той не ягаве.
- Хто боїться листя, хай не ходить у ліс.
- Боїться того, хто торік помер.
- Хто в очі тебе боїться, той позаочі на тебе гнівиться.
- Зі страху жах бере.
- Боягуз часто помирає.
- Хоробрий, поки не дійшло до бійки.
- Боїться й на гуску цитьнути.
- Де кішка боязка, там миша хвальковита.
- Для мишей гульня, коли кота вдома нема.
- Лається так, що аж повітря синіє.
- Сварливий, як бляхар.
- Довгий язик за зубами не тримається.
- Лайкою риби не зловиш.
- Щоб посваритись, треба двох.
- Плітка й брехня йдуть рука в руку.
- Що чернець, то й брехунець.
- Брехня має короткі ноги.
- Така правда, як я йому дядько.
- Брехунам треба доброї пам'яті.
- Брехунові не вірять і тоді, коли правду каже.
- Коли схочеш пса набити, скажеш, що він сковороду з'їв.
- Наклеп рубці полишає.
- Розкажи це морському піхотинцеві!
- Хай я тобі й брат,
- але нащо мене за дурня брати?
- Хто покладається на брехню, той загине від правди.
- Нероба сам собі винен, що босий ходить.
- Аби слава була, що рано встав, а там хоч би й цілий день проспав.
- Спішить, аж мухи п'яти обсіли.
- Так швидко, як курка горіхи лущить.
- Туди-сюди — й день минув, а там дасть бог і неділю.
- Кіт їв би рибу, та лап не хоче мочити.
- Не хоче кінь сідла носити, хай і вівса не їсть.
- Вулицею «Нехай колись» прийдеш до будинку «Ніколи».
- Нема пісні — не буде й вечері. В ледачій голові вітри гудуть.
- Лінькові завжди ніколи.
- Ледачій вівці й власна вовна важка.
- Ледареві найбільше роботи дістається.
- Хто за все береться, тому ніщо не вдається.
- Язпк у нероби ніколи не гуляє.
- Нероба замолоду — злидар у старості.
- Від неробства й розум іржавіє.
- Коминів багато, а диму мало.
- Що старий кіт, що молодий — молоко хлебчуть однаково.
- Шкапа, а їсть за доброго коня.
- Як ковалів пес, що спить,
- коли гупає молот, і прокидається,
- коли за столом молотять.
- Хто брехатиме, той і крастп буде.
- Хто вкраде яйце, той вкраде й вола.
- Миряться, як злодії на ярмарку.
- Людина в нестямі — як вершник на скаженому коні.
- Гнів сам себе карає.
- Входячи в дім, гнів лишай на порозі.
- Лютий, як мокрий шершень.
- Хто людині заподіє шкоду, не простить цього їй зроду.
- Гнів і поспіх — недобра рада.
- День має очі, ніч має вуха.
- с Паркани мають очі, а стіни — вуха.
- У маленьких глечиків довгі вуха.
- Дурень регоче без упину.
- Хто сам з собою розмовляє, той дурня за співбесідника має.
- Корову хоч і в світлицю приведи, то вона втече назад у хлів.
- Дай ослові вівса, а він побіжить шукати будяка.
- Як став ослом, то хай не дивується, що на ньому верхп їздять.
- Якщо голова мала, то місця на розум нема, а якщо велика — то розуму не вистачає.
- Дурна та риба, що двічі ловиться на ту саму принаду.
- На голові чуприна, а в голові пустина.
- Хто дурнем уродився, того не вилікуєш.
- Він такий дотепний, як ріжок круглого столу гострий.
- Злетів ракетою, а гепнувся колодою.
- Віддав буханець і випрохує кусник.
- В кого голови катма, тому й шапку мати дарма.
- Дурна та вівця, що вовкові сповідається.
- Дурна та гуска, шо йде на лисиччину проповідь.
- Він такий, що Темзи не підпалить.
- Втратив корабель, та зберіг на гріш смоли.
- Розпалив багаття під самим собою.
- Нема дурня, як старий дурень.
- З дурнем краще годитися, ніж битися.
- Осел ослом і буде, хоч би й золота ноша на спині.
- У нього всі гуси — лебеді.
- З яким розумом пішов, з таким і вернувся.
- Знає, скільки бобів іде на п'ять штук!
- Живіт гладкий, та баняк порожній.
- Дурень, коли мовчить, за мудрого сходить.
- У дурня язик жвавіший за розум.
- Мудрий, як чоловік з Готема.
- (Готем — місто дурнів
- в англійському фольклорі).
- Мудрий, як Уолтемове теля, що побігло за дев'ять миль шукати в бпка молока.
- Хто не має тями, нехай має ногп.
- За будинками й міста не бачить.
- Шукає гарячої води під холодною кригою.
- Шукає кобилу, а сам на ній верхи.
- Пустив другу стрілу шукати першу.
- Хто дурня з дорученням посилає, той сам за ним іти збирається.
- Хто з ведмедем ділиться медом, тому найменша пайка припаде.
- Ти співаєш, як той птах, що зветься свинею.
- Через колоду перескочив, а через соломину перечепився.
- Викинув мотузку вслід за відром.
- Негідники й дуриі ділять світ.
- Не пхайся в пекарі, коли в голові олія.
- Спалпв одну свічку, шукаючи іншої.
- У пінтовий кухоль наливає кварту.
- Розумна рука не все те робить, що дурний рот говорить.
- Розум розумного веде, а дурня підганяє.
- Двоє собак гризуться за кістку, а третій утікає з нею.
- Розумний одного пальця поріже, а дурень усі п'ять.
- Дурні одні з одними загризаються, а розумні згоди тримаються.
- Один дурень камінь у криницю кине, а сотня розумних не зможе витягти.
- Як нема розумного, то й дурень на стільці посидить.
- Легше розбурхати диявола, аніж утихомирити.
- Хто чухає ведмедя, повинен мати залізні пазурі.
- Хто з дияволом вечеряє, тому треба довгої ложки.
- Від гнилого яблука й сусідні погниють.
- Хто мацає потемки, намацає таке, що й не хотів.
- Хто зі свиньми чухається, довго чистим не буде.
- Хто лихо снує, того лихо не мине.
- Прокляття, як і курчата, вертаються на своє сідало.
- Нерозважливому лиха не бракує.
- За одну провину двічі не вішають.
- Хто нашкодив, той і платить.
- Вола проковтнув, а хвостом задушився.
- Прийшло з вітром пішло за водою.
- Хто між двох стільців моститься, той на землю сідає.
- І на кусача приходить кусач.
- Колюче не дуже живуче.
- Смієшся перед сніданком — плакатимеш перед вечерею.
- Хто без кінця нарікає, тому мало хто співчуває.
- Силувана доброта подяки не варта.
- Хто всім служить, тому ніхто не платить.
- Хто собі дати ради не може, той і іншим не дасть ради.
|