- Мудрість — багатство мудрого.
- Краще розум, ніж багатство.
- Без мудрості нема справедливості.
- Двері мудрості ніколи не замкнуті.
- Мудрість не завжди з роками прибуває.
- Розумний удень і вночі не дурень.
- Нема такої голови, щоб у ній весь розум.
- Дорога та мудрість, за яку досвідом платиш.
- Розуму людина щодня вчиться.
- Розумному й слова досить. Нема му трості над щирість.
- Ніч — матір розуму.
- Розум і мудрість добрі про запас. У розумної голови рот стулений.
- Нема такого, щоб геть завжди був розумний.
- Добрий суддя розуміє швидко, а вирішує повільно.
- Купований розум дорого обходиться.
- Запізнілий розум дорого коштує.
- Добрий той розум, що під кінець.
- Часом розумно й дурня клеїти.
- Дрібний розум дрібницями й тішиться.
- Кожному вільно думати те, що він не важиться сказати.
- Думка має добрі ноги.
- Думка буває сміливіша, ніж слово.
- Говори, як люди кажуть, але думай по-своєму.
- Уява може і вбити, і вилікувати.
- Знання замолоду — мудрість на старість.
- Тїльжм неук своїм знанням хвалиться.
- Мельник і не відає, як багато водп тече повз млин.
- Знає, як жебрак свою торбу.
- Глядачам видніше, ніж гравцям.
- Хто вміє друкувати, той і читати втямить.
- Запал без знання, як вогонь без світла.
- За науку хоч і платиш, зате розум свій збагатиш.
- Запитавши, нічого не втратиш.
- Вчися мудрості на чужій дурості.
- За один день ніхто ремесла не опанує.
- Голяр учиться своєму ремеслу, голячи телепнів.
- Кухар на своїй кухні не вчиться.Хто не вміє плавати, той іде на дно.
- Людина без знання як мертва.
- Хто мало знає, той часто це повторяє.
- Хто нічого не знає, той усьому довіряє.
- Досвід шкіл не тримає, він кожного вчить поодинці.
- Добрий спосіб довго може ставати в пригоді, але ж не завжди.
- Вмілі ховачі — добрі шукачі.
- Доброму ковадлу молота не страшно.
- Найкраще річку знає той, хто перейшов її вбрід.
- Пройшов крізь товсте й тонке.
- Обпікшись раз, дитина до вогню й не підступить.
- Убив двох птахів однією каменюкою.
- Капелюх не на одну зливу.
- Не тільки риба в морі водиться.
- Не всі ключі на одному поясі.
- Що старіша гуска, то важче обскубти.
- Що поклав у діряву миску — те втратив.
- Моряки круг світу обпливають, та в жодному краю не бувають.
- Праця все долає.
- Що варто робити — варто добре робити.
- Роботу полегшуй, але не кидай.
- Спершу справа, а потім забава.
- У співака ремесло в горлі.
- Як сам зробив, то й добре вийшло.
- У доброму домі все швидко робиться.
- У добрих коней короткі милі.
- Поки не спробуєш, не знаєш, на що здатен.
- Унція практики варта фунта приписів.
- Щоб дізнатись, який пудинг, треба його з'їсти.
- Лягай спати з ягням, а вставай з жайворонком.
- Працьовитість — права рука добробуту, а ощадливість — ліва.
- Доброго коня рідко треба підострожувати.
- Хто рано лягає і рано встає — здоров'я, багатство і ум в того є.
- Гляди свого діла, і воно глядітиме тебе.
- Рання пташка черв'яка ловить.
- Хто відстав, той мусить доганяти.
- Найкращий блиск від вилощених ліктів.
- Старанність — мати успіху.
- Хочеш землю орати — мусиш або плуг тримати, або коня поганяти.
- Якщо плуг міцно не тримати, доброї оранки не видати.
- Свій тягар не обтяжує. Легке те, що охоче робиш.
- Де багато рук, там робота легка.
- Так легко, як горох лущити. Як швидше, то й краще,
- Вчасний стібок дев'ятьох вартий.
- Відкладання — часу обкрадання.
- Хто не хоче, коли може, коли схоче, вже не зможе.
- Через низький тин легко й перескочити.
- Небо тому допомагає, хто сам рук не складає.
- Перший нагодився — першому й подали.
- Курці і з одним курчам клопіт.
- Вродився котом, то мишей ловитиме.
- Хура туди їде, куди кінь її везе.
- Коли казанок кипить, в нього муха не влетить.
- Ранній сіяч у пізнього не боржник.
- Хто їсть усмак, той і працює неабияк.
- Багатьма ударами й дуб можна звалити.
- Найкраща риба — у глибокій воді.
- До дна моря глибока дорога.
- Горіх смачний, та шкаралупа тверда.
- Мед солодкий, та бджола жалить.
- Який тесля, такі й стружки.
- У дружини шевця найгірше взуття.
- Пзганпй пес ніколи вовка не бачить.
- У нього й масло до хліба не пристає.
- Дай сопілкареві пенса, щоб заграв, і два, щоб перестав.
- Після смерті лікар прийшов.
- V відчинені двері собаки входять.
- Ні риба, ні м'ясо, ні добрий оселедець.
- Не кожен, хто взутий, уже й готовий.
- Короткі жнива — малі заробки.
- Хто від діла до діла кидається, той на неділю без хліба лишається.
- З поспіху виходить посміх.
- Тільки тоді треба поспішати, коли бліх хапати.
- Його черевики з побігущої шкіри.
- Хто менше спішить, той більше встигає.
- Швидко достигає — швидко й зігниває.
- І хто надміру спішить, і хто надміру бариться, однаково спізниться.
- Навкружним шляхом найближче додому.
- Найважчий крок — через поріг ступити.
- Перший удар за два проходить.
- Як добре почав — півділа утяв.
- Як ніколи не кінчати, то краще й не починати.
- Що почалося клоччям, те не кінчиться шовком.
- Без господаря дім мертвий.
- Під господаревим оком і кінь гладшає.
- Господарів догляд — найкраще добриво.
- Хто не розтринькує — нужди не знає.
- Коли кожен підмете у себе під дверима, буде чистим усе місто.
- Відкладає на дощовий день.
- Ощадливість — добрий служник, та кепський господар.
- Бідна та миша, в якої одна нірка.
- Хто олію розливає, у того пальці масні.
- Поводься на городі, як і в господі.
- Яку маєш тканину, таку й край собі одежину.
- Кусючого пса держи на короткому смику.
- Річку переходь, де паймілкіше.
- Перше подивись, а тоді стрибай.
- Коли замуляє, згадаєш старий черевик.
- Як вітер дме, так і вітрила наставляй.
- Коли маєш собаку, сам не гавкай.
- Перш ніж пити зі струмка, глянь, відкіль він витіка.
- Мішка зав'язуй, поки не повний.
- Плаща не забувай, хоч і сонце сяє.
- Хоч і дощ іде, лійки не викидай.
- Чого не маєш, того й не віддаси.
- Можеш пригнати коня до води, але пити його не примусиш.
- У понеділок уранці не шукай суботнього вечора.
- Хто не може коня поганяти, той сідло поганяє.
- Дарма з сухої криниці воду набирати.
- Не світи свічви перед сонцем.
- Не роби дверей ширших за самий дім.
- Не підпалюй свого дому зі злості на Місяць,
- Не рубай дуже високо, щоб не впала тріска в око.
- Не спалюй будинку, щоб спекатись миші.
- Туману віялом не розвієш.
- За шнурки власних черевиків сам себе не підтягнеш.
- Не конче кішку в сметані топити.
- Не зловивши, риби не покуштуєш.
- Не кажи «знай наших», поки не вибрався з лісу.
- Не напинай лука, поки не прилаштував стріли.
- Не виливай брудної водп, поки не приніс чистої.
- Поки черевики не розносилися, не розганяйся бігти.
- Не тоді плаща шити, коли починає дощити.
- Ріжка не зробиш із свинячого хвоста.
- Не турбуй турботи, поки турбота тебе не турбує.
- Не йми тому віри, що язик ворога каже.
- «Не вір усьому тому, що бачиш, і половині всього того, що чуєш.
- Не клади всіх яєць в один кошик.
- Не клади всю ношу на кульгавого коня.
- Не чіпляй усіх дзвіночків на одного коня.
- Не брудни джерела, з якого часом п'єш воду.
- Не спирайся на поламану палицю.
- Не йди вбрід, коли не знаєш, яка вода.
- Не можеш вкусити — не вишкірюйся.
- Живеш у скляному домі - не шпурляй каміння.
- Як у кеглі граєш, палиці не бійся.
- Не спіши ненавидіти за першу шкоду.
- Помста — така страва, шо її треба холодною споживати.
|
Англійські 
