- У нещасті година за десять здається.
- Нещастя приходить некликане. Нещастя розкаже, що таке щастя. Лихо човном і без весла пливе.
- Хто носить черевик, той знає, де муляє.
- Проти недолі нема огорожі.
- Пропала дзвіниця — пропадай і дзвін!І
- У кожного серця свій біль.
- Роги й сивина не від років.
- Не всі ті веселі, що жваво танцюють.
- Вітрові не завадиш віяти.
- Пошкодженому судну будь-який вітер небезпечний.
- І легка иоша важка, як далеко нести.
- Від клопоту й кіт сконав.
- «Як звикнеш — то й нічого»,— сказав вугор, коли з нього живцем шкуру здерли.
- Пощастило, як корові, що сама себе буцнула.
- Рано хазяїном став — скоро у найми попав.
- На зорі задивився і в калюжу звалився.
- Велике горе й за малий час може спіткати.
- Біда людині розум дає, а не багатство.
- Скрута — добра наука.
- Потреба свята не знає.
- Чого не мав, того й не втратиш.
- Коли корабель тоне, пацюки з нього втікають.
- Не крамар той, хто не знає збитків.
- Коваль чорний, і гріш його чорний.
- Не знає корова, чого її хвіст вартий, поки його не втратить.
- Нещастя найкраще терпить той, хто вміє його приховувати.
- У кого одежа горить, той добре чує вогонь.
- Найважче те лихо терпіти, що сам на себе накликав.
- Досить і того лиха, що колись був щасливий.
- Лиха пригода рідко сама ходить.
- Як дощ, то й зливою.
- Нове горе — давнє будить.
- Хто не в добрі живе рік, той ще сім років житиме в горі.
- Лихо прилітає на крилах, а відходить пішки.
- Три переселення — як одна пожежа.
- Здер у себе з живота, щоб прикрити спину.
- Багатий волоцюга: дві сорочки й одна лахманина.
- Втік від громовиці, та потрапив під блискавку.
- З казанка та в полум'я.
- Краще нахилитись, аніж ізломитись.
- Краще малий збиток, ні'ж велике горе.
- Краще добро віддалік, ніж лихо напохваті.
- Ліпше під порогом чорта мати, як із хати його витуряти.
- Чорт знайомий кращий від чорта незнайомого.
- Краще вовну віддати, ніж вівцю.
- Велике горе лікує від меншого.
- Між двох лих нема що й вибирати.
- Горе горем не загоїш, а лише подвоїш.
- Той, хто падає, не допоможе тому, хто внизу.
- Кожна хмара сріблом підбита.
- І на лиху годину приходить лиха година.
- Тиша люба після бурі.
- Після чорних хмар ясна погода.
- Живе так, що ледь вистачає від руки до рота.
- Одне яйце, та й те протухле.
- Коли дерево звалено, кожен до нього з сокирою.
- На потульного коня й мухи летять.
- Тяжко робить — голий ходить.
- Подертий рукав тримає руку ззаду.
- Такий бажаний, як вода в черевиках.
- В порожній кишені чорт танцює.
- Той по правді бідний, хто й пообіцяти нічого не може.
- Бідному не довго зі столу прибирати.
- В тій одежі, в якій народився.
- Перекотикамінь мохом не обросте.
- Не сором бідним бути, сором цього соромитись.
- Вовтузяться, як дві свині в одному мішку.
- Жебракові чхати на злодія.
- Нужа — це жебракове товариство.
- Старець не зіб'ється з дороги.
- Терпи багатство, а бідність і сама себе витерпить.
- Великі дерева малим не дають рости.
- Коли Адам орав, а пряла Єва, де родослівне було древо?
- Знатне походження — вбога страва за столом.
- За дворянське звання на ринку й бушеля зерна не купиш.
- Хто по кущах б'є, а хто птаха ловить.
- Один стільця робить,а інший на ньому сндить.
- Котрий кінь найбільше везе, того й найбільше поганяють.
- Яка там розмова між гладким і худим!
- Осел везе вино, а п'є воду.
- Одна дума в коня, інша у вершника.
- У суперечці з курми тарган завжди винен.
- Якщо служникові не платиш, він сам собі заплатить.
- Коли ворона летить, то й хвіст її за нею.
- Менше багатство — більше спокою.
- Багато золота — багато н клопоту.
- Хто недолі не знає, тому добро докучає.
- Багачеві треба доброго шлунка.
- Лев'яча шкура дешева не буває.
- Бідні ми, якщо наше багатство коверзує намн.
- Як у мене вівця і корова, кожен до мене: «Будьте здорові!»
- Багатий не знає, хто йому друг.
- Народився із срібною ложкою в роті.
- Кому тепло, той думає, що й усім так само.
- Золоті кайдани міцніші від залізних.
- Терезам однаково, чи золото, чи олово.
- Сьогодні в золоті, а завтра в могилі.
- Рибалить срібним гачком.
- Вантажений золотом осел і на дах замку вибереться.
- У срібла й звук срібний.
- Мерзота і злото тримаються гурту.
- Честь і зиск в одному мішку не лежать.
- Гроші самі говорять.
- Гроші добрі служники, та погані пани.
- За гроші й казанок закипить.
- Готівка — це готові лікп.
- Любов до грошей і любов до науки рідко сходяться.
- Розкрив гаманець — розкриєш і мішок.
- Не загравай ані з жінками, ані з грішми.
- В кого грошей нема, тому й гаманець мати дарма.
- Нема грошей — і отченашу не буде.
- Як у кишені порожньо, то й на базарі не забаришся.
- Нема грошви — не буде й гри.
- За ніщо нічого, і дуже мало за півпенса.
- Як воно ніщо, то йому нічого й не загрожує.
- Як нічого не покладеш в гаманець, то нічого з нього й не дістанеш.
- Краще самим гавкати, ніж таких дорогих собак купувати.
- Потрошку, але часто — то й гаманець буде повний.
- Сім років беріг, а на восьмий знадобилося.
- Двічі капелюха торкнись, перше ніж раз сягнеш у гаманець.
- Не витрачай, де можеш заощадити; не заощаджуй, де мусиш витратити.
- Хабар не стукає, як заходить.
- Хабарництво і злодійство — як родичі.
- Або ти веди діло, або воно тебе поведе.
- Дешеве — найдорожче.
- Що мало коштує, того й не цінують.
- Краще купувати, аніж позичати.
- Коли маєш одного коня, то й другого тобі позичать.
- Віддавай тією самою посудиною, що й позичав.
- Малі борги легко платити.
- Хто любить у борг брати, той не любить віддавати.
- Не згадуй моїх боргів, як не збираєшся їх платити.
- Позбувся боргів — як забагатів.
- Нема боргів — нема й небезпеки.
- Порожній той гаманець, в якому повно позичених грошей.
- Борг — найгірша бідність.
- У кредиторів краща пам'ять, ніж у боржників.
- Позичений одяг ніколи добре не прилягає.
- Краще лягти без вечері, ніж встати з боргами.
- Не доведи господи потрапити до чотирьох будинків: лихварні, глинку, шпиталю й в'язниці.
- Закони ловлять мух, а шершнів випускають.
- Злодюжок вішають, а злодюги втікають.
- Що король хоче, те й закон хоче.
- У королів довгі вуха.
- Що може миша супроти кота?
- Королі творять закони, але перші й порушують їх.
- Король може дати рицарське звання, але не дасть шляхетності.
- Дві господині в одній хаті ніколи згоди не дійдуть.
- Хто не вміє скорятись, той не вміє й командувати.
- Сила сходить за правду.
- У суді кожен сам за себе.
- Хто живе в суді, той помре на соломі.
- У гусячому суді лисиця не суддя.
- Довго в суді — глибоко в пеклі.
- Так багато людей у суді, і всі чужі.
- Краще погана згода, ніж добрий позов.
- Якби не було лихих людей — не було б і добрих адвокатів.
- Лдвокатовій раді гріш ціна, коли вона дармова.
- Адвокат ніколи не позивається.
|
Англійські 
